З кожним роком піднімається все більший ґвалт збоку різного розливу "єдиноросів" і українофобів про первинність російської мови та історії відносно української. Просто це чи не просто, а мусять старатися ідеологи "російського світу" видати Україну, тобто Русь, за минувшину московитів.

Гортаючи зібрану в архівах за десятки років папку дореволюційних матеріалів, я надибав на спогади із книги історика й архітектора Володимира Січинського "Чужинці про Україну". Цю наукову розвідку видано 1937 року. У продовження дразливої теми "Чия мова вторинна і пародійна" розповім, як стародавні мандрівники, історики, дипломати описують Московське князівство, і як країну Росів, тобто Русь. Голландець Альберт Кампанзе 1523 року в листі до папи Климента VІІ писав про Московське князівство, що воно заселене різними народами: юграми, карельцями, печоранами, вогуличами, чемерисами. А далі пише: "Київ столиця давнішої держави Росів при річці Бористені (Дніпро) є одним із найгарніших і найбагатших міст".

А відомий чеський історик Франтішек Палацький у 1830 році напише:

"Русинський нарід щодо мови відмінний як від росіян, так і поляків, уже за давніх віків. На південь русинський нарід простягається аж до Угорщини, ціла Східна Галичина є русинська, звідтам простягаються русини по Поділля, Волинь, Україну аж за Дніпро, до Полтави, також в південній Руси до ріки Кубань… Козаки всі властиво русини, а не росіяне... Мушу констатувати.., що русини не "винайдений" нарід. Є (він) цілком самостійним народом".
 

Микола Марченко