Ракетний катер «Умань» мав екіпаж 25 чоловік та належав Чорноморському флоту СРСР. Щоправда до 1995 року катер носив назву U152. Він був побудований на Середньо-Невському суднобудівельному заводі і спущений на воду у 1979 року. Проект цього ракетного катера на підводних крилах  — еволюційна версія великого торпедного катера проекту 206М, розробленого ще у 1955 році.
Катер мав гладкопалубний сталевий корпус з носовою малопогруженим крилом. Корпус розділявся на десять відсіків дев'ятьма водонепроникними переборками. У  надводній його частині була надана незвичайна форма: для поліпшення умов змиву палуби при радіоактивному забрудненні стик палуби з бортом спеціально округлений. Двигуни розташовувались в п'ятому та сьомому відсіках, пост дистанційного керування механізмами — в сьомому відсіку. Морехідні якості катера забезпечували можливість його використання без обмежень по швидкості при хвилюванні моря до 4 балів включно і на швидкостях до 30 вузлів у 5-бальний шторм. Головний ударний комплекс катера — дві пускові установки протикорабельних ракет П-15М масою 2,5 тонн, дальністю стрільби 80 км і вагою бойової частини 513 кг. Такі ракетні катери були призначені для ураження бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника в морі та місцях їх базування в ближній морській зоні.
До 30 грудня 1995 року катер знаходився у складі ВМФ СРСР та входив до складу 296-го дивізіону малих ракетних кораблів 41-ї бригади ракетних катерів Чорноморського флоту з базуванням у Чорноморському. З 1993 року — був у відстої. Через 2 роки, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту, він був переданий у склад Військово-Морських Сил України.  Тоді ж корабель отримав назву «Умань», на честь нашого міста. Проте у бойовий склад катер так і не був введений, і у 2008 році був виключений зі списків і проданий на метал приватній фірмі  А корпус ракетного катера зі зрізаними надбудовами у грудні 2008 року був відігнаний до причалів приватної суднороздільної фірми. Там він простояв аж до кінця грудня 2010 року та через надходження забортної води всередину корпусу затонув біля причалу. У вересні 2011 року, після проведення підйомних робіт корпус катера був відігнаний на Севастопольський морський завод.