Чи можливо простежити що залишилося в народній культурі та ментальності українців від носіїв трипільської культури? Це питання цікавить багатьох. Однак, точної відповіді на нього немає, стверджує провідний дослідник трипільської культури археолог Михайло Відейко. Науковець відповідає з іронією.

Якби італійців запитати чи залишилося у них щось від римлян, здогадайтеся що вони б вам відповіли. Хоча там відстань у часі вдвічі менша, - сказав він. -  Це не можливо прослідкувати, бо середньовічну Італію заселяли масса народів. Те саме у Британії. Що у них залишилося від кельтів й піктів, а що йде від норманів, англо-саксів? В Україні так само, як у будь-якій іншій країні. Хтось скаже, що певна риса є трипільською, а хтось, що скіфською, скандинавською і так далі. Побутові звичаї блукають світом. Взяти, наприклад, кутю. Нею користується весь світ – це поховальна їжа. Тільки десь її готують з рису, а десь з пшениці. До речі, у Грузії її готують з пшениці-двозернянки, яку вирощували трипільці. То що, грузини є нащадками трипільців? Таких версій немає".

Хліборобство свого часу стало ноу-хао, що назавжди змінило історію всього "старого світу". Тому можна сказати, що таким чином трипільці, разом з іншими хліборобськими культурами Європи,  визначили подальшу історію регіону.

Зараз в Україні ту пшеницю, яку вирощували трипільці, не культивують.

"Її заборонили вирощувати в часи колективізації, тому що вона була непридатна для збирання комбайном, - розповів Михайло Відейко. - Це так звані плівчасті пшениці – однозернянка і двозернянка, полба. Це високоякісна поживна білкова їжа. В деяких регіонах вона з᾿явилася ще до трипільців. В Україні набір злаків від Трипілля до Київської Русі лишався незмінним. Змінювалися народи й культури, але всі вирощували та їли те саме. Греки почали вирощувати свою пшеницю. В Україні на грецьку пшеницю почали переходити від Ярослава Мудрого. Вона прийшла з християнством, бо з двозернянки не можна було робити проскурки".

За словами Відейка, в майбутньому можливе повернення до ефективного вирощування плівчастої пшениці. І українські науковці мають шанс посісти провідне місце у цьому процесі."Знаю, що у Харкові зараз виводять сорти, які можна було б збирати комбайном. Сьогодні така їжа продається у кілька разів дорожче від звичайної пшениці. У Швейцарії її збирають вручну і це виправдовує себе. Якщо наші доведуть це до рівня комбайна, то Європа ляже від нашої полби", - завершив археолог.