Кременчуцьке водосховище було створено шляхом будівництва дамби впоперек русла річки Дніпро. Заповнення водосховища тривало протягом 1959 - 1961 років. Під час цього було затоплено 212 населених пунктів, найбільшим серед яких було місто Новогеоргівськ.

Частина населених пунктів входила до новоствореної на той час Черкаської області: Демки, Мойсинці, Чигирин-Діброва, Шабельники, Бужин, Адамівка, Кожарки, Васютинці, Москаленки, Тимченки, Вереміївка, Жовнине, Рацеве, Тіньки, Боровиця та інші, менші, села та хутори.

Письменник Іван Ле (Мойся), уродженець села Мойсенці, звертався до керівництва УРСР з проханням зберегти історичну назву села та перейменувати село Придніпровське, яка населили переселенцями із затоплених сіл лівого берега Дніпра, але отримав відмову.