Днями спеціальна комісія складатиме план заходів, на осінь по боротьбі із розповсюдженням напівпаразита омели білої.
- Наприкінці минулого року та на початку нинішнього у центральних частинах міста на 45 деревах, було проведено обрізання гілок пошкоджених омелою. 10 дерев довелося видалити повністю – зазначають у відділі комунального господарства. - З наступного тижня спеціальна комісія оглядатиме територію прилеглу до стадіону «Сокіл» і визначатиме об’єм робіт, які проводитимуться наприкінці листопаду та початку грудня. Нині ж дерева обрізатися не будуть адже сокорух скоро має відновитися, а зараження яке відбулося у зимовий період, проявить себе лише через деякий час.
Аби попередити розповсюдження омели  в Умані висаджують дуби, берези, ведмежий горіх(різновид ліщини) та хвойні, адже вони стійкі до ураження цим паразитом. 
- І мешканці міста мають проводити на територіях своїх присадибних ділянок заходи по боротьбі із омелою, - кажуть фахівці.  – Так, якщо період плодоношення у омели не настав, то обрізувати ураженні гілки слід на 5-7 см нижче місця прикріплення паразита. У період плодоношення ця відстань збільшується до 20 см. Дерева уражені більше, ніж на 60% треба спилювати.
Довідка :
Омела біла - багаторічний вічнозелений квітковий напівпаразит, що оселяється на стовбурах і гілках переважно листяних деревних і чагарникових порід. Належить до паразитів із життєвим циклом 4-6 років. Цвіте в кінці березня - на початку квітня. Запилюються квітки за допомогою комах. На початку зими дозрівають круглі, матово-білі ягоди. Насіння омели білої вкрите клейкою речовиною, що дозволяє йому прикріплюватись до будь-яких частин рослин і там проростати. Омела має закритий період розвитку (3-5 років), розвиваючись під корою рослини-господаря. В цей період неможливо встановити пошкоджену нею деревну рослину.  Основною задачею профілактичних заходів та боротьби з омелою білою є вчасне її виявлення та видалення на ранніх стадіях пошкодження рослин.

                                                                                                 текст Влада Радова