З 1 січня 2013 року набуде чинності стаття 265 Податкового кодексу України про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до цієї норми, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі не резиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Житлова нерухомість оподатковується відповідно до ставки податку, яка встановлюється сільською, селищною або міською радами. Для квартир, житлова площа, яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків – 500 м2, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. У разі перевищення цих показників ставка податку становить 2,7 відсотка.
Обчислення суми податку здійснює податкова служба за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
При нарахуванні суми податку враховується зменшення, яке надається один раз на базовий податковий період, тобто рік і до одного об’єкта нерухомості на вибір (якщо їх кілька у власності):
• для квартир до 120 м2;
• для житлових будинків до 250 м2; тобто податок на нерухомість нараховується на житлову площу, яка перевищує ці показники.
До 1 липня звітного року органи державної податкової служби надсилають платникам податків -фізичним особам податкове повідомлення-рішення про суму податку на нерухомість. У разі виникнення питань щодо суми податку платники мають право звертатися до податкової для звірки даних і врегулювання відповідних питань.
Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до лютого цього ж року подають до органу податкової служби декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України.
Податкове зобов’язання, згід­но з повідомлення-рішенням необхідно сплатити:
• фізичним особам протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
• юридичним особам авансовими внесками щокварталу до 30 числа, що настає за звітним кварталом, що відображається в річній податковій декларації.
Водночас, не оподатковується житлова нерухомість, яка:
• перебуває у власності держави або територіальних громадах (їх спільній власності);
• розташована в зонах відчуження та безумовного (обо­в’язкового) відселення;
• є будівлею дитячих будинків сімейного типу;
• є садовим або дачним будинком, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
• належить багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю.

                                                                                                       Джерело:mch.com.ua