Стати донором мене надихнули... уманські ДАІшники. Побачив відео, де вони здають кров. Ще дізнався, що один уманський журналіст, теж виявляється донор. Скажу чесно, ніколи не здавав крові, але вирішив - якщо уже кров ДАІшника і журналіста може врятувати людину, то і моя кров веб-дизайнера має працювати.

Прийшов час врятувати якійсь людині життя. Ідею підтримав і товариш із "Свободи" Олександр Забожчук.
Я пішов до станції переливання крові та дізнався інструкції. Почав готуватися. Це було не важко. Якщо ви вирішили поділитися кров᾿ю, то:
- Не пити алкоголь 3 дні (через алкоголь в крові, у людини, якій вона буде перелита, може початися алергічна реакція).
- Не курити за годину до здачі крові (причина та ж).
- Не вживати антибіотики 2 тижні.
- Не вживати анальгетики 3 тижні.
- За день і на ранок здачі крові не їсти жирного, молочного, яйця, шоколад, гостре і копчене.

Бажано за день до здачі крові випити пляшку гранатового соку, це підвищує рівень гемоглобіну в крові. Дуже смачно і корисно :)

Отже, всі приготування, здійснені, і я пішов до провулку Урицького, 4.
Опис фото № 1 - Правильно це місце називається Уманська міська лікарня № 3, хоча всі жителі міста досі називають її «Станція переливання» :)

Кров зазвичай приймають з 9:30 до 13:00. Ми, разом з моїм товаришем Олександром Забожчуком, прийшли близько 11 години і були практично єдиними донорами. Тому, швидше за все, якщо прийти в інший час, то ситуація не зміниться :) Лікарня чиста і спокійна, це дуже радує.

З собою потрібно мати лише паспорт!

Зайшовши в будинок, спочатку ми йдемо в реєстратуру, там ми заповнюємо анкети донорів, де вказані відомості про наше здоров'я. Тут нам видається два листочки на яких написані дати і тип кроводачі.

В реєстратурі нас прийняли дві молоденькі медсестри, дуже милі і привітні дівчата :). Мені уже на цьому етапі стало добре :). 

Заповнюємо анкету донора.

З цими листочками і анкетами ми вирушаємо здавати кров з пальчика і до трансфузіолога, саме тут вирішується подальша ваша доля. Можуть відмовити у донорстві, якщо низький гемоглобін або, наприклад, ви погано себе почуваєте або у вас знайшли якісь хвороби. Причини досить різні.

Лікар оглядає донора і задає ряд питань про здоров'я, способі життя і звички. До слова, до нас вже було 8 чоловік, які здавали кров. Але як показує статистика, лише 10% людей добровільно стають донорами. (Інших змусили?)

Якщо все відмінно, то нас відправляють в буфет пити чай :)

Попили чайок і піднімаємося на другий поверх, де вже і буде, здійснюватися безпосередньо процедура взяття крові. Але, перед тим як зайти до кабінету, ми спочатку одягаємо бахіли радянського зразка, коли я їх одягав, 

я навіть не помітив як почав співати гімн СРСР, дуже своєрідні штучки :)

Після того як одягли бахіли нас змусили мазати свої руки антисептиком, не знаю для чого, але було прикольно :). Запах просто огидний :) Напевно, щоб ми не розслаблялися.

Далі заходимо безпосередньо в сам кабінет для здачі крові, там нас чекають дві медсестри, які керують процесом. Лягаємо. На передпліччі накладається джгут, шкіра дезінфікується, після чого відбувається процедура забору крові, при цьому використовуються тільки стерильні одноразові інструменти. Донору потрібно кілька разів стиснути і розтиснути кулак, для того, щоб медсестрі легше було знайти і потрапити у вену. Вставляють голку і ... процес пішов, тече кровушка, тече рідна :)

За раз можна здати 450 мл. крові. Здавати можна раз на два місяці, сама процедура проходить майже без болю, біль присутній тільки коли вставляють голку і виймають, але вона проходить майже миттєво.

Процедура забору крові триває близько 5 хвилин.

По закінченню процедури на ліктьовий згин накладається пов'язка, яку можна буде зняти через 3 години. Якщо ви за кермом, то водити рекомендується через пів години.

Після того, як перев'язали ручки, нас відправляють в пункт видачі довідок, де нас вже чекає довідка на 2 дні відпочинку (один в день здачі крові, якщо ви зайняті в цей день, наприклад, на роботі чи на навчанні, і на один день на вибір на протязі року) і гроші, в Умані видають по 10 гривень. Тобто, за 450 мл. вашої крові держава готова заплатити 10 гривень :) Саме з цієї причини у нас там мало добровільних донорів, я впевнений, що якби видавали по 100 гривень, то черги не було б кінця. Але, як казав один президент «Маємо те, що маємо» :) Здавати кров можна 1 раз на 2 місяці. Тобто можна зробити собі 12 додаткових вихідних в рік, непогана надбавка, наприклад, до відпустки :)

На весь весь процес "від початку і до кінця" у нас пішло близько однієї години, але це за умови, що ми були єдиними донорами. Ну, а в цілому, бути донорами дуже і дуже класно, особисто мені шалено сподобалося, лікарня № 3 у нашому місті чиста, дуже привітний персонал, приємна атмосфера і головне, що ти відчуваєш себе корисним членом суспільства, адже саме твоя кров може врятувати комусь життя в потрібний момент.

Ярослав Кулінєєв