Мало хто знає, що плодово-ягідне виноробство України бере свій початок з Умані. Вперше такі вина було розроблено в Головному училищі садівництва, що зараз є Уманським НУС.

- Майже 130 років тому в Царициному саду  науковці  Головного училища садівництва почали проводити досліди по сушінню овочів, плодів, варінню пастили та власне виробництву вин, - розказує Анастасія Токар, завідуюча кафедри технологій зберігання плодів та овочів. - У кінці 19 століття  закладається сад, в якому було 350 сортів яблунь, 250 – груш, 40 – слив, 50 сортів вишень і черешень вітчизняного та закордонного походження. Вперше в Київській губернії розпочато культивацію винограду. Варто зазначити, що у ті часи в закладі працював відомий науковець В. Пашкевич, деякі його роботи з виноробства донині зберігаються у бібліотеці вишу.
У 1895 році департамент землеробства виділяє кошти на побудову приміщення для технологічної обробки плодів та овочів. В Умані активно починає розвиватися плодово-ягідне землеробство. Враховуючи невисокі ціни на плоди, для Київської губернії ця галузь була перспективною.

«І не може бути навіть найменших сумнівів у тому, що ця галузь посяде важливе місце…», - писав П. Шмітт.

Починаючи з 1910 року уманські винороби виготовляють по 600 відер вина, продаж якого  приносить більше 1800 карбованців щороку.

- Нині ці цифри  здаються мізерними, проте тоді це були не такі вже й малі об’єми у виноробстві, - кажуть в університеті. – Так, з 1906 по 1911 плодове господарство Царициного саду виробило 26637 пляшок плодово-ягідного вина і одержало більше 8 573 карбованців прибутку. Для порівняння: прибуток від реалізації плодів і овочів був майже у 4 рази нижчим і складав 2287 крб., а від виробництва пюре, пастили і т.д. – 1294 крб.

Після Жовтневої революції виробництво продукції припинилось, оскільки було пограбовано матеріально-технічну базу закладу.

- 1921 року лабораторія технології виноробства відновила роботу. Створено в цей же час лабораторію по переробці  плодів та овочів. У 1926 році на цій базі відкрито  кафедру технологій зберігання плодів та овочів. У той же рік виходять перші «Наукові записки Уманського агротехнікуму». В них опубліковано результати досліджень стосовно придатності різних сортів плодових культур та використання відповідних рас дріжджів, - каже  Анастасія Токар. -  До речі, певний час для виробництва плодово-ягідних вин до Умані привозили спеціальні дріжджі аж із Франції.
У воєнні роки звісно виробництво вина зупинилось, як і наукова робота у цьому напрямку.
- Проте по закінченню війни було поновлено роботу кафедри технології, вивчено та запропоновано виробництву технологію по виготовленню марочних плодово-ягідних вин, - каже завідуюча кафедри технологій зберігання плодів та овочів. - Наша кафедра і нині продовжує працювати. Більшість вин розробляємо самостійно, деякі – разом з Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України. До складу вин, що  розробляються у виші входять яблука, груші, сливи, вишні, малина, суниця, аґрус, ожина, виноград.

Розроблено і затверджено рецептури таких плодово-ягідних вин: Чорносмородинове солодке, Солодке з йошти, Скарби Софії, Софіївські зорі Дивосад, Уманське оксамитове, Мускатний аромат.  Багато з цих вин отримували найвищі нагороди, зокрема на міжнародному конкурсі Золотий Грифон.
Кафедра постійно розвиває цей напрямок, тож нещодавно розроблені і затверджені: Слив’янка, Полянське, Уманське кизилове, Медове з груш та Медове  з яблук. На сьогодні в стані розробки: Вишневе солодке, Ейфорія, Уманське.

                                                                                                   фото надані УНаУС