| 18 серпня 2013
 Період розквіту важкої атлетики в Умані припадає на 80-ті

Ще з часів античності важка атлетика була спортивною дисципліною для сильних і тілом і духом. Сьогодні зазнавши багато змін вона  лишається однією із найвидовищніших, вражаючи можливостями людини.
Про становлення та розвиток школи важкої атлетики в Умані вихованці якої єдині представляють Черкащину на Всеукраїнських змаганнях і вирішили дізнатися кореспонденти «УманьІнфо » у Василя Пучка, людини яка за 40 років тренерської діяльності виховала 10 майстрів спорту СРСР та одного вже незалежної України.
Розкажіть про розвиток важкої атлетики в Умані?
- Не можу сказати напевно, проте, коли з Христинівки мене перевели до Умані тут не було організованого розвитку важкої атлетики. Перші майстри спорту важкоатлети, почали з’являтися наприкінці 70-х. А саме першого майстра спорту СРСР Умань отримала у 1977 році. А період розквіту важкої атлетики припадає на 80-ті. Тоді в місті, діяло багато добровільних спортивних товариств: ДСТ «Колос». «Авангард», «Локомотив», «Спартак», окрім них діяли спортспілки Сбройні Сили «Зеніт», «Трудові резерви». Всі вони мали хороше фінансування. А здорова конкуренція, спонукала керівників розвивати всі види спорту і зокрема важку атлетику. Молодь теж мала стимул рости професійно. Адже навіть важкоатлет II розряду вже отримував пристойні кошти на харчування. За роки роботи тренером обласної ради добровільно- спортивного товариства ДСТ «Колос » вдалося виховати 10 майстрів спорту з важкої атлетики у різних вагових категорія. 
Додає:
- Є на рахунку уманських важкоатлетів є і рекорди.  Так, майстер спорту СРСР Василь Крамаренко у ваговій категорії до 52 кг(прим. автор. 1977 року) встановив рекорд  України серед спортсменів ДСТ «Колос »  у поштовху двома руками, піднявши вагу у 123 кг. За кілька років Андрій Солопій встановив рекорд Радянського Союзу серед студентів сільськогосподарських вузів в ривку двома руками 150,5 кг, у ваговій категорії до 90 кг. Обидва ці результати за часів СРСР так ніхто і не перевершив.

Який етап нині переживає важка атлетика?
- З розпадом Радянського Союзу відбувся суттєвий спад розвитку важкої атлетики. Спортивні товариства переживали часи фінансової нестабільності. У даний час ситуація дещо покращилася. Проте УНУС єдиний заклад, який підтримує розвиток важкої атлетики в Умані. А якщо зважити,  що  на всеукраїнських змаганнях з важкої атлетики Збірну Черкащини представляють лише уманські важкоатлети то можна говорити про те, що УНУС підтримує розвиток важкої атлетики Черкащини. У даний час на відділенні важкої атлетики УНУС тренуються 2 майстри спорту Володимир Петришин та Дмитро Буняк.

Яке майбутнє можна прогнозувати важкій атлетиці в Умані?
- Нажаль, поки прогнози не надто є втішними. Після завершення моєї тренерської роботи не певен, що хтось її продовжить. Адже допоки наші спортсмени навчаються в УНУС вони виступають за Умань та Черкащину, а потім, скоріш за все, їх запросять до себе інші регіони України.


Чому?
- В інших областях всі спортсмени важкоатлети, які посідають на змаганнях призові місця отримують забезпечення на харчування та губернаторські стипендії, наші спортсмени не мають таких привілеїв. Тому маємо поступовий відтік важкоатлетів з Умані.

Що необхідно для розвитку школи важкої атлетики в Умані?
Фінансування. І хоч важка атлетика вид спорту, який не потребує різнобічних затрат, адже снаряди слугують довго, а календар змагань України включає щонайбільше 5 чемпіонатів. Проте забезпечення навчально-тренувального процесу вимагає повноцінного збалансованого харчування збагаченого білками і вітамінами. І от саме на це потрібні суттєві кошти. Борщем чи супом молодий спортсмен сил не поновить. Також ще одне важливе місце  у підготовці важкоатлетів займає відновлення організму, після таких навантажень спортсмен потребує медичного обслуговування. На базі УНаУСу умови для розвитку важкої атлетики створено. Проте прикро, що наші хлопці все ще тренуються на штангах зразків 70-х. А на змаганнях вони мають у найкоротші строки адаптуватися під ліцензійні і визнані у всьому світі штанги ELEIKO Це суттєво погіршує результати наших спортсменів.
А якими були плюси та мінуси розвитку спорту  і зокрема важкої атлетики у період Радянького Союзу в порівнянні із сьогоденням?
Єдиним недоліком у світі спорту Радянського Союзу була відсутність поняття професійний спорт.  Лише великий теніс мав такий статус, решта ж видів уважались аматорськими. Сьогодні є поняття професійного спорту, що приємно. Проте  сьогодні відчувається недостатнє фінансування і спад популярності спорту серед молоді.
У  чому особливості тренерської роботи?
- Окрім  любові до своєї справи треба  мати терпіння, шукати індивідуальних підхід до кожного спортсмена. Проте окрім обґрунтованої віри та наполегливої роботи тренер має бути хорошим дієтологом вірно розробляючи системи харчування і навантажень. Також для успішної тренерської роботи важливо мати підтримку і з боку спортивних організацій, вони фінансують навчально-тренувальні збори, матеріальне заохочення спортсменів та ін.. А ще тренер має вести пошукову роботу запрошуючи перспективну і спортивну молодь на навчання до Умані.  Для цього інколи  доводиться і «переманювати» їх регіонів.

                                                                                   текст і фото Влада Власова

1819

 

Коментарі


 

Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз

Топ новини