Центр Симона Візенталя опублікував список із 10 пособників нацизму, які переховуються від правосуддя і несуть відповідальність за загибель сотень тисяч людей.

Після смерті Ласло Чатарі Центр Симона Візенталя вніс поправки до списку нацистських злочинців, які поки не заплатили за свої злочини. У списку немало і вихідців із колишнього СРСР. Представники Центру нагадують, що з кожним днем шансів на те, що винні понесуть покарання, стає все менше.

Перше місце у списку посідає уродженець Австрії Алоїс Брюннер, якому, якщо він ще живий, зараз 101 рік. Найближчий помічник Адольфа Ейхмана несе відповідальність за загибель 140.000 євреїв. За інформацією західних ЗМІ, втратив око і кисть лівої руки у результаті двох замахів "Мосада". Сліди Брюннера загубилися у Сирії в 2001 році.

На другому місці - ще один австрієць, Аріберт Хайм, відомий як "доктор Смерть". Лікар концтабору Маутхаузен проводив медичні досліди над ув'язненими, роблячи це з особливою жорстокістю. За деякими відомостями, Хайм помер у Єгипті у 1992 році, однак Центр Візенталя сумнівається у достовірності цієї інформації, вважаючи, що 99-річний садист досі ховається в Каїрі.

Третій рядок займає колишній лейтенант 16-ї механізованої дивізії СС Герхард Зоммер. Незважаючи на те, що в 2005 році італійський суд встановив його причетність до жорстокого вбивства 560 жителів села Сантанна ді Стацемма, 94-річний ветеран спокійно доживає свої дні у будинку престарілих у Гамбурзі. Зазначимо, що оскільки Брюннер і Хайм, швидше за все, мертві, саме Зоммер фактично є головним нацистським злочинцем, який дожив до сьогоднішнього дня.

Четверте місце віддано 91-річному Володимиру Катрюку, який народився в околицях Чернівців. Поліцай брав активну участь у вбивстві жителів білоруського села Хатинь. Після війни служив у французькому іноземному легіоні, а потім переїхав до Канади і зайнявся бджільництвом. Свідчення проти Катрюка були виявлені вже після того, як канадський суд визнав його винним у військових злочинах.

На п'ятій сходинці - охоронець табору смерті Освенцим Ханс (Антанас) Ліпшис. 93-річний уродженець Литви був заарештований у Німеччині в травні 2013 року. Йому пред'явлено звинувачення у співучасті в масових вбивствах. Ліпшис визнає, що служив в Освенцімі, але стверджує, що працював кухарем, а не охоронцем.

Шосте місце у списку займає  Джон (Іван) Калимон, що народився в 1921 році. Служив у допоміжній українській поліції, брав участь у депортації євреїв у табори смерті. Згідно з матеріалами справи, особисто убив одного з в'язнів Львівського гетто. Після війни опинився у США, однак був позбавлений громадянства в 2007 році. Подав апеляцію, щоб уникнути депортації до Німеччини.

На сьомому місці - данець Сорен Кам, лейтенант дивізії "Вікінг". Він підозрюється у співучасті у вбивстві редактора газети Карла Хенріка Клеменсена. Кам, якому 91 рік, живе у ФРН, органи юстиції відхилили прохання Данії про екстрадицію, оскільки, згідно із законами ФРН, вбивство було ненавмисним, а значить, термін давності минув.

Восьме місце віддано 92-річному уродженцю Литви Альгімантасу Даліді. Поліцай заарештував групу євреїв, що спробували втекти з Вільнюського гетто. Після війни перебрався до США, в 2004 році депортований до Німеччини. Був засуджений до п'яти років ув'язнення, однак звільнений з-під варти за станом здоров'я.

Дев'яту сходинку посів уродженець Естонії Михайло Горшков. Перекладач білоруського гестапо брав участь у ліквідації Слуцького гетто. Після війни опинився у США, а коли його позбавили американського громадянства за те, що він приховав своє минуле, переїхав в Естонію. У 2011 році прокуратура цієї країни закрила проти нього справу за відсутністю доказів.

На десятому місці - 89-річний Теодор Шехінські. За даними Центру Візенталя, служив охоронцем у низці концтаборів і брав участь у репресіях. Після війни втік до США У 2000 році був позбавлений американського громадянства. У 2003 році був виданий ордер на його депортацію, однак жодна країна не готова його прийняти.

Замикає список Хельмут Оберландер, якому зараз також 89 років. На початку Великої вітчизняної війни служив у Ейнзацгруппі Д. Загін, що діяла на півдні України і в Криму. Підозрюється у причетності до вбивства 23.000 людей. Після війни опинився в Канаді, веде успішну боротьбу проти позбавлення його громадянства.

Нагадаємо, 10 серпня в Угорщині на 100-му році життя помер один із найбільш розшукуваних злочинців нацистського режиму Ладіслаус Чижик-Чатарі, підозрюваний у причетності до знищення більше 15 тисяч євреїв.

Відзначимо також, що за останні роки одним з найбільш резонансних судових процесів над нацистськими злочинцями стала справа українця Івана Дем'янюка.

У 2009 році він був депортований до Німеччини зі США, куди переїхав після Другої світової війни.

Баварський земельний суд (Мюнхен, Німеччина) визнав Дем'янюка винним у пособництві вбивству близько 27 тис. в'язнів концентраційного табору "Собібор" і засудив 90-річного Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення.

Обвинувачений, прикутий до інвалідного візка, наполегливо заперечував усі звинувачення і стверджував, що сам став жертвою нацистів.

Зазначимо, що вирок так і не набув чинності - адвокати Дем'янюка подали апеляцію, але суд вищої інстанції не встиг винести свій вердикт - у березні 2012 року українець помер у будинку для людей похилого віку.