| 16 червня 2013
Олександр Максютов: «Найважче, коли твій пацієнт - дитина… »
За 10 років роботи в уманській міській лікарні лікар-хірург травматологічного відділення Олександр Максютов провів більше трьох тисяч операцій. Роблячи по кілька операцій підряд, простоюючи біля столу по 12 і більше годин він каже, що найбільше у своєму житті вдячний батькам, які першими помітили в ньому …лікаря.
Стати лікарем … порадили батьки
- Стати лікарем мене підштовхнули батьки, – говорить лікар-хірург, – У школі мені легко давалася біологія. Рідні це помітили і порадили звернути увагу на професію медика і… я вступив до місцевого медичного училища. По-справжньому захопився медициною саме під час навчання. Пізніше вступив до Дніпропетровської медичної академії – хотів стати хірургом, де окрім навчання займався і науковою діяльністю під наглядом досвідчених професорів, які ділилися не лише досвідом, а і передовими знаннями.
Першу операцію лікар провів на початку інтернатури.
- Нам по швидкій із жахливого ДПТ привезли10 постраждалих, тоді операції тривали одна за одною 12 годин. Навантаження було неймовірне, тому я теж долучився до роботи вже досвідчених хірургів, допомагав їм, - згадує лікар.
Вже 10 років Олександр Максютов рятує життя уманчан.
- З 2003 року я працюю лікарем. Моїм наставником весь цей час є Володимир Коник. Систематично відвідую курси підвищення кваліфікації, на яких провідні лікарі України та світу демонструють новітні методи у лікування та ведення операцій. І дуже прикро що фінансові можливості медицини в Україні, не дають змоги закуповувати сучасне діагностичне обладнання. А це суттєво ускладнює і нам роботу…
300 операцій в рік
Нині лікар-хірург проводить щонайменше 300 операцій на рік. Найчастіше його пацієнтами стають люди похилого віку, молодь, учасники ДТП і діти.
- Найважче бачити на операційному столі дитину. Хоча дитячий організм здатний швидко відновлюватися, проте найменша помилка може дати важкі ускладнення та довготривалі наслідки. Тому діяти треба вірно і швидко. Дуже врізався в пам'ять випадок: привезли нам дитину 3-4 років із важким термічним опіком, – розповідає Максютов. - Дитину ми врятували, але цей випадок змусив мене пройти курс навчання лікаря-комбістолога, що профілюється на опіках.
Хірург не стомлюється і надалі вдосконалювати свої вміння.
- На сьогодні ми проводимо всі види операцій, – зазначає фахівець. – Наприклад, операція по відновленню цілісності кісток тазостегнового суглобу, 20 років назад взагалі не проводилися і 70% таких людей помирали від ускладнень. Нині ж ми навіть пацієнтам, що страждають на цукровий діабет із найменшими ризиками ускладнень проводимо такі оперативні втручання.
Сім’я лікарів
Саме у стінах лікарні Максютов зустрів свою, тоді ще майбутню дружину, яка працює – дитячим хірургом. Нині у подружжя вже підростає синочок.
- Він змалечку звик до стін нашої лікарні, тому напевно не дивним стало те, що на випускному у садочку сказав, що стане лікарем. До того ж коли серед пацієнтів з’являються діти він обов’язково навідує їх.
Лікарські прикмети
На запитання чи мають хірурги прикмети і заборони не пов’язані з медичними інструкціями Олександр Олексійович поділився деякими з них.
– Чесно кажучи є. Приміром, у операційний день серед переліку пацієнтів, яких заплановано прооперувати обов’язково має бути хоча б один чоловік. А якщо є хлопчик то саме з нього ми і почнемо операційний день. А ще ми не виписуємо наших пацієнтів по понеділках. Як говориться - навіть корабель на воду по понеділках не запускають.
До речі, професійне свято лікарі відзначатимуть сьогодні…. "турніром" волейболу.
- Ми любимо колективом відпочивати на природі тому і цього разу вільна зміна збереться разом аби і відпочити і пограти у волейбол – додав на завершення нашої розмови Олександр Олексійович.
Коментарі
Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз