Вже в жовтні Венеціанська комісія дасть свою оцінку законопроекту «Про прокуратуру», який був розроблений на її зауваженнях у стінах Адміністрації президента. Зараз зберігається головна інтрига - якою ж буде реакція європейських експертів, адже видавати на гора новий варіант просто немає часу : у листопаді саміт у Вільнюсі. Як відомо, одна з головних вимог ЄС перед підписанням Угоди про асоціацію з Україною - реформа прокуратури. Її європейці називають «радянською » через широкі повноваження, якими не володіє жодна прокуратура європейського зразку.

Тому в проекті, пропонується значно звузити повноваження прокуратури. У неї хочуть забрати слідство, загальний нагляд ( повноваження припиняти роботу підприємств не залежно від форми власності та скасовувати рішення місцевих рад та виконавчої влади). У той же час за прокурорами залишать право вибору - представляти інтереси людини чи держави в суді. Паралельно хочуть ввести систему органів самоврядування для прокурорів і поліпшити правила призначення та звільнення їх за поданням кваліфікаційних комісій (за прикладом суддів).

У ВЕНЕЦІЇ ХОЧУТЬ ДОСКОНАЛОСТІ

Нещодавно голова європейської комісії « За демократію через право» (Венеціанська комісія ) Джанні Букіккіо під час візиту до Києва відкрив завісу таємничості щодо оцінок законопроекту. У інтерв'ю юридичному виданню «Закон і бізнес» Букіккіо заявив, що комісія вважає законопроект дуже хорошою основою для всебічної реформи прокуратури, однак зазначив, що «текст вимагає подальшого вдосконалення».

З позитивних моментів голова ВК виділив наступне: ліквідацію функції загального нагляду; введення системи органів самоврядування для прокурорів; виняток права будь-якого прокурора брати участь у роботі Верховної Ради, колегіях міністерств, місцевих рад та інших органів управління.

При цьому Джанні Букіккіо висловив стурбованість, що в законі збереглися « надмірні повноваження, якими користуються прокурори, коли визначають, представляти інтереси людини або держави в суді». Також глава ВК заявив, що «положення щодо вказівок, які прокурори вищого рівня дають прокурорам нижчого рівня, повинні бути переглянуті і уточнені» .

" БУДЕМО ВІДСТОЮВАТИ КОЖНУ КОМУ"

Погляди розробників законопроекту розділилися. Головний правовий ідеолог Банкової Андрій Портнов нещодавно заявив під час засідання Ради представників юридичних вузів і наукових установ, що відстоюватиме у новому проекті «Про прокуратуру» кожну кому. Тому що, на його думку, він повністю відповідає європейським традиціям.

А от член групи розробників, професор Микола Хавронюк зазначає, що в новому законопроекті залишилися великі повноваження генпрокурора: він, наприклад, сам визначає чисельність органів прокуратури . Хавронюк критикує і те, що для прокурорів залишили класні чини і форму.

З цим не згоден колишній прокурор Дніпропетровська Святослав Олійник. Він вважає, що форма потрібна, тому що у нас свої правові традиції. А в новому законопроекті « Про прокуратуру» Олійник бачить багато позитивних моментів - урізані повноваження прокурорів, зник загальний нагляд, істотно обмежені можливості перевірок підприємств .

«Це вже далеко не перший законопроект, який ми відправляємо до Венеціанської комісії. Якраз цей варіант закону побудований виключно на зауваженнях європейських експертів з комісії « За демократію через право», тому я думаю, що вже до саміту закон буде проголосований. А ввести його в дію можуть, за традицією, на 1 грудня 2013 року - Дня працівників прокуратури », - прокоментував Олійник .

СЛІДСТВО ВІДДАМО НЕСКОРО

Що стосується слідчих функцій прокуратури стосовно розслідувань злочинів чиновників, суддів і правоохоронців, то вони повинні перейти до Державного бюро розслідувань. Проте, згідно з новим КПК, цей орган повинен з'явитися до 2017 року. «Зараз на створення такого бюро просто немає грошей», - сказав Олійник . А до тих пір, поки Держбюро не почало роботу, прокуратура буде продовжувати виконувати слідчі функції .