Не так давно, Україну потрясли непритаманні  нашій території природні катаклізми. Сильний сніг,  замети, змусили добре понервувати українців майже з усіх регіонів.  Довго пам’ятатиме цей період і  багатодітна родина Світлани та Андрія Чорних з Умані.  Саме в  цей час, коли в країні лютувала негода, багатодітна сім’я поверталася із західної України, де перебувала на лікуванні.
   За 50 кілометрів від Києва, потрапивши у  сніговий полон, родина Чорних зупинилася  у довжелезному заторі.
  -  Спочатку автомобілі, хоч і дуже повільно, проте рухалися. За 16 годин вдалося проїхати 10 км. Згодом рух,через сильний снігопад, став зовсім неможливим. За це час почала закінчуватися їжа, дитяче харчування, пальне, а  поблизу жодної автозаправки та й  до найближчого населеного пункту 30 км. Знизилася і температура повітря до 10 градусів. А снігу було скільки, що навіть  вийти  з машини було складно, -  розповідає  голова родини Чорних, Андрій.
     В  таких умовах родина пробула майже дві доби.
   Найважче ситуацію перенесли діти,  наймолодшому з яких не має й року. Побідне малеча могли  бачили лише з екранів телевізора.
    В таких умовах із чотирьма  маленькими  дітьми  довго протриматися самостійно родина не могла. Звернулися до відповідних  рятувальних служб,  проте там відповідали, що нічим, на разі, допомогти не можуть.
       - Це була дійсно надскладна ситуація, - з жахом згадує Світлана Чорна.
Як останньою надією був дзвінок до народного депутата України Антона Яценка.
      За словами Андрія Чорного, почувши про нашу біду, відповідь народного обранця була короткою – спробую допомогти.
Після чого в  родини з’явилася  надія на порятунок.
- Кожну години нам особисто телефонував Антон Володимирович, і цікавився як справи. А  в цей час, від нього,  до нас  поспішали на допомогу люди, - розповідає мати багатодітної родини Світлана.
Після визволення зі снігового полону, ще дві доби багатодітна родина прожила в людей, які їх забрали та обігріли.
- Ми не очікували, що нас прийматимуть, як рідних людей.  Вже потім, коли ми зателефонували Антону Яценку, щоб подякувати за допомогу – дізналися, що  жили в його найближчих родичів. Нам ніхто про це не говорив і ми були дуже здивовані, що нас поселили  до  близьких  йому людей. Так, до чужих,  можуть ставитися лише дуже чуйні люди, - говорить  Світлана Чорна.
     Жінка каже, що і раніше чула про добрі  справи Антона Яценка, проте доля розпорядилася так, щоб на власному досвіді, у важку хвилину, переконатися у дієвості та людяності народного  депутата України.