Вже традиційною стала толока в Легедзиному: п’ятий рік поспіль сюди з’їздяться волонтери з усіх куточків України, щоб власноруч спробувати, як воно бути зодчим трипільцем. У 2008-му трипільський заповідник залишився без фінансової допомоги держави; тоді у його директора Владислава Чабанюка виникла ідея організувати толоку. З того часу, спільними зусиллями українців-авантюристів, біля музею Трипільської культури встигло вирости дві автентичні будівлі. Цьогоріч гуртом намагалися прибрати до ладу інтер’єр трипільського житла.
Біля відбудованої двоповерхової оселі семеро хлопців розгрібають глину – готують матеріал до замішування. Інші ж розминають ноги, бо наступні кілька годин доведеться добряче натупцюватись. Серед «розминальників» казкар Сашко Лірник, який вже почав забавляти народ своїми оповідками. Каже, що жодної толоки не відбулося без нього: «Щороку приїжджаю сюди у Легедзине попрацювати та розважитись. Це вже як мій другий дім», – підсумовує казкар.
Коли вже час заливати воду, Владислав Чабанюк припросив гостей до глиняної «ванни», учасники шикуються у кілька кіл та йдуть хороводом. Хтось із натовпу завів «Ой на горі та й женці жнуть», через кілька хвилин козацька пісня лунає у кільканадцять голосів. Хлопці та дівчата не жаліють ні сил, ні вбрання: бовтаються, стрибають та обмазуються глиною з голови до ніг. «Це так класно! Найприємніше те, що поєднується і розвага, і гарна справа. Навколо панує дух згуртованості, починаєш розуміти, чому упродовж тривалого часу їхня культура процвітала», – говорить Діана Хоменко з Черкас.
Глиняна забавка полюбилась не лише молоді та дітям, але й старшим: серед гамірних будівельників тупцють і ті, кому далеко за двадцять. «Ану хутчіше, тут тітка хоче проскочити!» – пританцьовуючи вигукує одеситка Людмила. Серед будівників є й гості із української діаспори: Божена Грицина приїхала із Канади гостювати до друзів-екопоселенців, разом з ними вирішила завітати на всеукраїнську толоку. Дівчина приємно вражена, особливою відзначає атмосферу.

Глину місять упродовж двох годин, час від часу всипаючи полову та поливаючи водою. Коли вона стала густою та однорідною, починають будувати ланцюг із п’ятнадцяти людей та перекидувати один одному глиняні шари. Кидаючи кожен вигукує «Хоп-хей», за повір’ям, так само кричали і трипільці, коли зводили свої житла.
До обіду будівники вже майже справились із роботою. Дехто йде до місцевого ставка купатися, інші чекають на обід. Тим часом у дворі ставлять столи. Частують гостей борщем та кашею.

Свою пісню заводить соліст гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк, його ураз обсіли учасники толоки. Попри пекуче сонце та виснажливий день, трудівники з насолодою вслухались у мотиви патріотичних пісень виконавця.

Після концерту свою роботу демонстрували народні умільці: розпочались майстер-класи з гончарства, виготовлення ляльок-мотанок та плетіння сіном.

Директор музею запрошує робітників на екскурсію на місця археологічних розкопок. Люд розсідається по машинах та відряджається у поле.

Неподалік села виявили трипільське городище площею 450 гектарів, тут проводиться розкопка вже не першої трипільської хати. За словами старшого наукового співробітника інституту археології Академії наук України Володимира Круца, це поселення-гігант, яке налічувало близько 14 тисяч жителів. Більшість музейних експонатів – результат роботи на цих розкопках.

«Це типова двоповерхова трипільська хата. Хоча археологічні роботи тривають усього півтора місяці, ми встигли знайти чимало цікавих та унікальних речей. Серед них статуетка волів, впряжених в сани», – розповідає Володимир Круц.

Коли почало смеркатись, організатори знову взялися розважати гостей співами та оповідками. Біля музею по черзі виступають артисти: гурт мандрівних дяків «Вертеп» з Дніпропетровська, львівяни «Добрі люди», Сашко Лірник та кобзар з Драбівщини Михайло Коваль. Пізніше розпочався показ відеороликів аматорської кіностудії ”Мальва”, організатори не упустили можливості проанонсувати на екрані фільм власного виробництва «Чорний козак», прем’єра якого відбудеться вже цієї осені.

Пізнього вечора гості починають роз’їжджатися. Дехто лишається з ночівлею: людей селять по хатах, інші розташувались із наметами на схилах села.
                                                                                                                                                            Доляна Ярова