Аби завершити реконструкцію храму Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться по вулиці Лисенка, 27 (прим.авт. - район Лисої гори), бракує 50 тисяч гривень. Частину коштів дали місцеві підприємці, але цієї суми на повну реконструкцію не вистачає.

- Підприємці, що внесли пожертви не озвучили своїх імен, але їх вагомий внесок для нас дуже цінний, - каже отець Сергій. – Нині гроші потрібні церкві на дах, вікна, двері, та власне сам купол.
Також планують облаштувати невелике місце під малі дзвони.
- Своїми силами ми не встигнемо накрити церкву і зробити її придатною для богослужінь у зимовий період, – говорить настоятель храму отець Сергій. – А наші прихожани – переважно люди похилого віку. Якщо реконструювати храм до початку зими не встигнуть, то  прихожанам доведеться вистоювати служби у військовому наметі, розбитому поруч з церквою.
Додає:
    - Хочеться якомога швидше закінчити будівництво, щоб Різдво ми вже відсвяткували у своїй церкві, і через це ми звертаємося до всіх у кого серце прагне добрих справ, нам ваша допомога будь-яка матеріальна, фізична, дуже потрібна, - підкреслив він.
Постійні прихожани церкви розповідають, що ті, в кого немає коштів, допомагають церкві роботою:
 - Я та всі бабусі району, які ще трохи мають сил власноруч перенесли 15 тисяч цеглин. Не жалкуємо ні сил, ні коштів, аби хоч якось сприяти роботам, - розповідає прихожанка пані Любов. –  Сподіваємось, що все-таки завершити реконструкцію храму до зими вдасться.

До речі
Якщо ви хочете допомогти відновити храм звертайтеся за телефонами
 Настоятель храму Сергій Соколов - 093 402-29-41 та 097 664-88-01.

Довідка:
   На території Лисої гори вперше храм було збудовано у 16 сторіччі. Але дерев’яну церву до тла спалили татари і нині на тому місці знаходиться старе кладовище.  У  19 сторіччі храм відновили – тоді і звели кам’яну церкву.
До 1956 року у церкві проводились богослужіння.  Але після закриття кладовища церкву теж закрили, і служби більше не велись.
   Пізніше близько року приміщення храму використовувалося міською школою №12, після чого аж до 2002 року вона була здана в експлуатацію, як один із корпусів дитячого садочка №14. Саме під час переобладнання церкви у садок і відбулися повалення куполу та дзвіниці.
Після численних звернень мешканців району до Верховної Ради та особисто Президента України у 2002 році церкві було повернено статус храму Божого.  Тоді ж поновили богослужіння. Реконструкція храму за власним проектом без відновлення великої дзвіниці розпочалася влітку цього року на кошти прихожан та меценатів.

                                                                                                                                             фото і текст  Наталка Подуст