Село Кривець Маньківського району має дуже цікаву історію. Назва села походить від назви старовинного однойменного лісу, вперше згаданого у привилеї короля Жигмонта Августа 1546 року.

Однак власне село виникло значно пізніше. Не виключено, що якась осада тут існувала у 17 столітті, проте щодо цього підтверджених даних немає.

Село виникло близько 1753 року під час масової колонізаційної акції місцевого магната  Потоцького. Є певні підстави вважати, що його заселення - принаймні значною мірою, відбувалося селянами, переведеними Потоцьким з південно-західної Волині (на що вказують дані антропонімії). Тут осідали з родинами із сусідніх сіл Кислина, Кутів та Антонівки і шевці, і бондарі, і кушніри, які славилися на всю округу своїми виробами. Згодом від цих професій утворилися прізвища — Бондарі, Павлії, Ярові, Мельники, Шевці.

Однак поселення Кривчунка проіснувало недовго: із літопису відомо, що чимало жителів заразилося чумою, вимерли родини, а їх хати було спалено.
Саме пишучи про цей час, Лаврентій Похилевич переповідає місцеву легенду про те, що один із власників - Потоцьких, який мав жінку француженку, настільки захопився виконанням її забаганок, в тому числі і кулінарних, що заходився вирощувати в селі жаб, для приготування однієї з улюблених страв дружини, - жаб'ячих ніжок.

Але окрім напівлегендарної історії, відомо й інше. В 19 столітті село, що находилось у володінні пана Підгорецького, стало центром вирощування жаб для французької кухні. Жаб'ячі ніжки звідси постачалися на кухні всієї Європи, включаючи імпереторський двір в Санкт-Петербурзі. Для цієї мети використовувались місцеві ставки, які заселили спеціальним видом жаб. Про промислові об'єми такого виробництва свідчить те, що обліково-розрахункові операції проводились в розмірах, де кількість продукції рахувалася бочками.

Біля села б'є джерело, яке вважають цілющим. Тут зведено цямрини, поставлено дерев'яний хрест. Щороку до Свяченої криниці на десяту п'ятницю після Пасхи сходяться люди з довколишніх сіл: ця дата стала днем вшанування пам'яті вимерлих у XVI столітті од чуми місцевих жителів та днем загибелі першого села Кривчунка.