Картину «Толока», з ідеєю якої Михайло Іллєнко жив останні п’ятнадцять років, знімають у музеї народної архітектури та побуту «Пирогів», впродовж року буде ще кілька локацій, а на прем’єру обіцяють запросити навесні 2014–го, до 200–річного ювілею поета. А на цьогорічному кінофестивалі в Каннах продемонстрували трейлер до фільму.

Вірш Тараса Шевченка «У тієї Катерини хата на помості», який ліг в основу сюжету картини, — один із найкоротших у Кобзаря, лише 67 рядків. Але це аж ніяк не завадило авторам проекту «розмахнутися» у цій стрічці аж на 400 років. Головні ролі виконують Богдан Бенюк, Дмитро Рибалевський, Іванка Іллєнко (донька Михайла — балерина, зараз живе і працює у Чехії), Дмитро Лінартович... Центральним образом картини, який об’єднає в єдине ціле Шевченка та його нащадків, буде хата.

Хата Михайла Іллєнка — у селі Легедзене, туди він їздить на толоку. А принагідно згадує, як у 1984 році, повернувшись в Україну після 44 років мандрів радянськими просторами — ударні будівництва потребували працьовитих рук, — його мама порахує і скаже, що їм із батьком довелося переселятися 14 разів. «Чотирнадцять дахів, дверей, ключів... Героїня «Толоки» Катерина також чотирнадцять разів прощалася з хатою і знову підіймала її», — проводить аналогію зі своєю стрічкою Михайло Іллєнко.

— Екранізуючи Шевченка, ми не викидаємо жодної коми, але тут будуть також передмова, післямова, — розповідає режисер. — Тобто є вірш Шевченка і є наша кінематографічна обкладинка. Намагатимемося зробити її сучасною, цікавою для глядача. У цій поезії йдеться про взаємини, які сьогодні можуть здивувати... А ми будемо розповідати про складні часи, героїчні характери, тут перетинатимуться потужні силові лінії...

До речі:

Бюджет стрічки — 28 мільйонів гривень. Фінансування «Толоки» — як державне, так і приватне. Виробництво фільму здійснює «Іллєнко Фільм» за підтримки Державного агентства України з питань кіно та за сприяння Благодійного фонду «Велика родина». Картина охопить 14 важливих фрагментів історії України.

Одну зі сцен фільму знімали у хаті, яка належала родині Шевченка і в якій поет неодноразово бував. Сьогодні вона — експонат музею «Пирогів».