До Черкас уперше з’їхалися козаки з усієї України. На вишкіл. Такий проводять щороку. Упродовж трьох тижнів на Дахнівській Січі відточують майстерність. Козаки вправляються в бойовому мистецтві, опановують Кодекс лицарської честі, вивчають історію та культуру. Ази бойового гопака пізнала й наша Ольга Скорик.

Це – не зйомки історичної кінокартини, а черкаські реалії. До нашого міста з’їхалися козаки з усієї України. Місце зборів – Дахнівська Січ. Тут упродовж трьох тижнів міжнародна федерація проводить навчально-вишкільний семінар із бойового гопака.

Олексій Моторний, тренер Кіровоградської школи бойового гопака: «4 години фізичного навантаження та десь 2-3 години інтелектуального – нам читають лекції з історії України, з розвитку нашої культури, травництва, харчування».

Так готують майбутніх тренерів із бойового гопака. На цих таки вишколах підтверджують свій статус і нинішні майстри. Все під пильним оком верховного учителя Володимира Пилата. Він походить із давнього козацького роду і є засновником стилю. Відроджувати українське бойове мистецтво взявся майже три десятки років тому.

Володимир Пилат, президент Міжнародної федерації бойового гопака: «Іспити складаються із технічних тестів, однотан, двобій, забава. І, звичайно, ми пишемо контрольну роботу з історії, філософії. Складаємо іспит із настанов. Ми придивляємося до ставлення того чоловіка до нашої держави, до мови, до історії, до культури, до людей, до його морально-етичних якостей. І тоді ми тільки даємо добро».

Стати справжнім козаком мріє й десятирічний черкасець Сашко. Бойовим гопаком займається вже рік. У нього своє визначення.

Саша Кучеренко, учень: «Бути українцем, говорити українською, бути відданим своєму народові та не пропускати тренування. Змінився я у кращий бік, нові прийоми опанував, яких не знав, шаблею гарно працюю».

Серед традиційної зброї козаків не лише шаблі, а й бойові коси, довбні, серпи та ціпи. Добре володіють і власним тілом. Поуправлявшись у двобоях, переходять до козацьких розваг.
Гопаківці постійно удосконалюють навички бойового мистецтва, сповідують Кодекс лицарської честі та наслідують своїх пращурів навіть зовнішністю.

Олег Борисюк, керівник Харківської школи бойового гопака «Наша воля»: «Для мене це стиль життя, філософія життя. Це моє життя. Я – козак, я з давнього козацького роду. Це генетично передається. А зачіска, по-перше, це своєрідний постриг, як у монахів. Такі зачіски носили воїни на Україні, тобто козаки, які стали на шлях захисту Вітчизни».