На Черкащині селяни повстали проти вантажівок. Ті просто таки нищать їхню вулицю. Дорога вже стала суцільним решетом. А від постійних вібрацій репають тамтешні будинки. Люди вже не перший рік оббивають пороги владних кабінетів. Та все марно. Місцеві депутати навідріз відмовилися зробити вулицю непроїзною. Вікторія Курченко з подробицями.

Вузенька вуличка в Хацьках стала трасою для вантажівок. Повз будинки сусідні підприємства повсякчас возять добрива, каміння та зерно. Місцевим від такого великий клопіт.
Зоя Літнорович, місцева жителька: «Тільки машина їде, то воно все двигтить. Я не знаю… Поки не їздили ці вантажівки, такого не було, а це з кожним роком тільки гіршає».
Увесь будинок пані Зої у тріщинах. Жінка боїться лишитися без даху над головою. І така біда тут чи не в кожного. Садиба Білоножків узагалі репнула через усе.
Тетяна Білоножко, місцева жителька: «Вона більшає. Ми її замазували, ще чоловік живий був. Замазували, але воно все одно. І на тому боці така ж тріщина. Це від руху транспорту».
А як дощ, бідкаються селяни, то в їхніх хатах ще й води повно. Стічної каналізації тут нема. Та й від асфальту вже нічого не лишилося. Дорога ніби після бойових дій.
Степан Ковальов, місцевий житель: «Рух тут систематичний. Нема тут передиху ні вдень, ні вночі. У середньому, я так думаю, машин 100. Точно не менше».
Поневіряються селяни вже з десяток років. Відтоді, як місцеві владці дозволили вантажівкам тут курсувати. Хоч неподалік, обурються люди, є гарна об’їзна дорога. Вони вже скаржилися на автомобільний терор і в РДА, і до ДАІ. Там сказали шукати правди в сільській раді. Але депутати, переказують селяни, не схотіли робити цю вулицю непроїзною, бо тоді вантажівки облюбували б іншу.
Олена Федорук, місцева жителька: «Депутати не проголосували за це, бо не хотіли, щоб у них попід вікнами, вони прямо так і сказали, їздили машини. Їм невигідно, щоб центральною вулицею їздили машини. Тому що вони всі проживають там».
Обурені жителі беруть усе у свої руки. Через вулицю натягують міцного ланцюга. Вантажівки невдоволено задкують. Поспіхом на перемовини до протестувальників приїздить сільський голова. Насамперед, обіцяє відремонтувати дорогу. Правда, субвенції з області на це досі немає.
Ігор Чекаленко, сільський голова Хацьок: «Роботи почнуться тоді, коли буде можливість. Можливість, насамперед, у тієї організації, яка погодилася почати ремонт, не дочекавшись фінансування. Ну, впродовж місяця, може».
Такі запевняння людей не надто переконують. Своєму голові дають два тижні. Як ями лишаться недоторканими, а вантажівки й далі безперешкодно тут їздитимуть, селяни обіцяють знову вийти на дорогу.