Сайт «Прочерк» та національний оператор «Київстар» продовжують проект «#Vkraina: Місце на карті – Черкащина». Цього разу ми розповімо про міста й містечка Черкащини, позначені на старовинних картах, та про те, як історія змінювала їх назви. У підготовці матеріалу нам, вже традиційно, допоміг проект Vkraina.com – унікальне зібрання давніх європейських мап нашої країни.

Зображення Івана Мазепи (всередині, курить люльку) на картуші мапи Йогана Гоманна (http://vkraina.com/ua/maps#1720)

На історичній сцені – Черкаси, Канів і Звенигород

Старовинні карти України, котрі вірно слугують історикам як одні з найцінніших джерел, мають свої особливості. До кінця XVI століття їх створювали здебільшого за переказами й чутками, при чому створювали європейці, послуговуючись, до того ж, інформацію польською мовою. Тому про точність передачі назв українських міст, містечок і сіл годі й говорити.

Черкаси, Канів і Звенигород на карті Себастяна Мюнстера (http://vkraina.com/ua/maps#1550_3)

Ось яскравий приклад. На ранніх картах України, в тому числі на мапі з «Космографії» Себастяна Мюнстера (1550 р.), зустрічаємо загадкове місто Suynigrod (Suinigrod), розташоване в степах південніше Тясмина. Більшість науковців ототожнюють цей Suynigrod із давньоруським Звенигородом і нинішньою Звенигородкою. А занадто південне розташування міста пояснюють неточністю тодішнього картографування. Інші ж історики вважають, що раніше у степах сучасної Кіровоградщини існував інший Звенигород, який у середині XVI століття знищили татари, а натомість на новому, більш безпечному, місці в пам’ять про цей «степовий Звенигород» згодом було засновано Звенигородку. Отже, ми не можемо переконливо стверджувати, який саме Suynigrod мали на увазі картографи.

Зате Черкаси (Czerkasi, Czercasi, Cyrkasy, Czyrkassy) і Канів (Caniow, Kanyow, Canioua, Kaniow) ні з чим не зплутаєш.

Населені пункти Черкащини на карті Радзивіла (http://vkraina.com/ua/maps#1613_1)

Із кінця XVI століття, коли за картографування взялися фахівці, найняті князем Миколаєм Криштофом Радзивілом, кількість населених пунктів Черкащини, відображених на мапах, дедалі зростає. Так, на карті 1613 року з’являються, крім Черкас і Канева, ще Трахтемирів (Terechtymuew), Корсунь (Korsun), Мошни (Mossny), Домантове (Domatow) і Буки (Buki).

Бопланів прорив

Водночас, справжнім очевидним проривом у картографуванні стала у 1648 р. «Генеральна карта України» Гійома Боплана (бл. 1600-1673): тут ми нарахували близько сотні населених пунктів на території нинішньої Черкаської області. Серед них – Черкаси (Czyrkassy), сьогоднішні райцентри Городище (Horodicz), Жашків (Ziaskow), Звенигородка (Zwniogrotka), Золотоноша (Złotonosza), Канів (Kaniow), Корсунь (Korsum), Лисянка (Lisianki), Маньківка (Machnowka), Монастирище (Monasterya), Сміла (Smila), Умань (Uman), Чигирин (Czehryn).

Черкаські міста й села на карті Боплана (тут південь – угорі, захід – праворуч)

Цікаво, що назва Умані на картах того часу відображається у двох формах – польській (Human) і українській (Uman). Як відомо, самі уманчани й у наші дні нерідко віддають перевагу першій із названих форм...

Є на карті Боплана і Христипіль (Kryspoł) – село, яке пізніше стали називати Христинівкою і яке наприкінці ХІХ ст. дало назву залізничній станції, а відтак – і місту, що утворилося навколо цієї станції, нинішньому райцентрові.

На березі Гнилого Тікича Боплан зобразив місто Калниболото – те саме, яке наприкінці XVIII ст. після входження Правобережної України у склад Російської імперії було перейменоване на честь Катерини ІІ у Катеринопіль. Цікаво, що зовсім неподалік від Катеринополя, але вже на території Кіровоградської області є село з назвою Кальниболота.

Варто зазначити, що Черкащина на тогочасних картах (а це, нагадаємо, – практично 4 століття тому!) представлена досить ґрунтовно. Це – свідчення досить щільного заселення та розвиненої тогочасної інфраструктури регіону. Серед великих населених пунктів на карті Боплана можна помітити Кропивну, Вереміївку, Гельмязів, Піщану, Іркліїв, Домантове, Білозір’я (під назвою Біле Озеро), Мошни, Міжиріч, Стеблів, Валяву, Буки, Охматів та ін.

Є тут і поселення із дивною назвою Наберибіс (у пізніших картах буде Неберибіс) – це, як вважають дослідники, сучасне Лоташеве.

На карті Боплана, як і на інших мапах того часу, можемо побачити два Млієви – Старий і Новий. Як пояснив нам відомий черкаський краєзнавець Микола Щербина, зараз Старий Мліїв називається Старосіллям.

Століття XVIII-те

Після кількох десятиліть різноманітних передруків мапи Боплана наступний крок у картографуванні України зробив ще один французький картограф – Гійом Сансон (1633-1703). Його карта України (1674) вважається одною із найкращих у XVII ст.

Фрагмент карти Гійома Сенсона (http://vkraina.com/ua/maps#1674)

Можливо, вона менш докладна, ніж мапа Боплана, зате в ній уточнено і територіальні пропорції, і назви багатьох населених пунктів. На цій карті бачимо Черкаси, Кропивну, Вереміївку, Гельмязів, Піщану, Іркліїв, Жовнине, Трахтемирів, Канів, Мошни, Боровицю, Чигирин, Медведівку, нинішнє Яснозір’я, Жаботин, Корсунь, Вільшану, Лисянку, Буки, Маньківку, Монастирище, Цибулів, Умань та деякі інші населені пункти Черкащини. На карті добре показано ліси і шляхи.

Міста й села Черкащини на карті де Вітта (http://vkraina.com/ua/maps#1675)

А от карта голландця Фредеріка де Вітта, видана у 1675 році, зосереджується не стільки на природних об’єктах, скільки на населених пунктах. Їхні назви уточнено ще краще, але за кількістю самих н.п. ця мапа все одно поступається Боплановій.

У XVIII ст. європейці продовжували традиції картографування України, закладені Гійомом Бопланом. Зокрема, на початку століття з’явилася класична карта «Україна або козацька земля», яку ще скорочено називають «Terra Cosaccorum». Цю карту на основі всіх відомих на той час географічних знань склав німецький картограф Йоган Баптист Гоманн. Ця мапа потім перевидавалася мало не сто років.

Своєрідна форма подання назви Умані (лівий нижній кут) на карті Гоманна (http://vkraina.com/ua/maps#1720)

Міст Черкащини на ній небагато. Зате привертає нашу увагу особливе написання назви Умані: H.Uman.

Карта цікава, зокрема, тим, що, як вважають, на її картуші зображено гетьмана Івана Мазепу. Він сидить в оточенні сподвижників і курить люльку...