Студенти і викладачі на словах засуджують корумпованість вищої освіти. Утім, відмовлятися від системи хабарництва ані ті, ані інші не збираються.

Як би це парадоксально не звучало, але абсолютна більшість студентів, засуджуючи корупцію, самі ж готові давати хабарі. 87 відсотків опитаних молодих людей, які не отримують стипендії, згодні запропонувати хабар викладачу. Такі тенденції виявило соціологічне дослідження у рамках проекту "Прозора освіта - давайте зробимо це можливим". Проект впроваджується донецькою громадською організацією "Регіональне об’єднання молоді".

Як з'ясували дослідники, студенти відкрито не скаржаться на факти корупції, оскільки вважають, що це не змінить ситуацію на краще. Більше того, респонденти вважають, що подібні скарги лише нашкодять їхньому перебуванню у виші. Третина опитаних студентів визнала, що безпосередньо з стикалась з випадками хабарництва.

Об’єктами дослідження стали шість ведучих ВНЗ Донеччини та Криму. Дослідження враховувало такі прояви корупції у вищий освіті як хабарництво, продаж викладачами власних підручників, зловживання владними повноваженнями при поселенні до гуртожитку. Також до уваги брались і прояви академічної нечесності, такі як студентське шахрайство під час складання іспитів.

Корупція - це стратегія виживання

І студенти, і викладачі у відповідях зазначають, що корупція - це зло, з яким потрібно боротися. Утім далі словесного осудження не йде, наголошує в коментарі Deutsche Welle керівник дослідження Олена Бікла: "Всі намагаються вижити, і корупція стає дуже зручним засобом для цього". Навчання - це завжди важка праця, яка вимагає самоорганізації, вміння самостійно працювати, а це вміння, на думку Бікла, сьогодні втрачається.

Студенти побачили, що ледарство сьогодні можна компенсувати грошима, продовжила дослідниця. Тим більше, що практично не чутно про випадки, коли б за хабар карали студента. Викладачі ж здебільше поясніють корупційність освіти загальними негативними тенденціями в державі, комерціалізацією освіти та навчання, зазначає Бікла.

Небажана тематика для ректорату

Викладачі, що погодилися взяти участь в опитуванні, відповідали надмірно обережно та з осторогою, каже керівник дослідження. Про хабарництво казали побічно, надаючи відповіді на кшталт: "Щось чув, але особисто не стикався". Питання ж протидії корупції вони повністю віддавали на відкуп своєму керівництву. "Нехай цим переймається керівництво", - йшлося у відповідях.

Соціологічне дослідження тривало майже півроку. Провести дослідження - це одне, а що робити потім з цими результатами? Таке запитання поставили перед собою й ініціатори проекту. Оскільки корупція - небажана тематика для кожного вишу, то й в університетському керівництві відвертого обговорювати цю проблему не поспішають. "Для ректорату це наче виносити сміття з хати", - зазначає Бікла.

Симуляція успішності навчання

Тим часом корупційні процеси стають дедалі організованішими, зазначають співрозмовники Deutsch Welle, коментуючи негативні тенденції вищої школи. "Сьогодні неможливо бути корупціонером - одиночкою. Якщо у виші існує корупція, вона безумовно носить системний характер. Поведінка окремих викладачів свідчить, що в деяких закладах вибудована вертикальна модель корупційних відносин", - розповів DW соціолог Геннадій Коржов з Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу. Експерт зауважив, що наразі в економічному плані передумов стало значно менше, аби якось виправдовувати окремих викладачів, які погоджуються брати хабар. Адже рівень доходів у викладачів суттєво виріс, і вони не бідують.

На Коржова, корупція тісно взаємопов'язана з професіональною декваліфікацією. "Коли у вишах немає чесної конкуренції, тоді й посади обіймають люди, які відсутність професіоналізму можуть компенсувати налагодженням корупційних схем", - зазначає експерт.

За словами іншого донецького соціолога Ярослава Пасько, сьогодні у вищій школі панує бюрократія, насаджуються формальні вимоги до рівня навчання. До речі, і викладачі-респонденти вказали, що через корупцію якість навчання стає примарною, значних обертів набирають так звані симулятивні технології: "начебто" вища освіта, "начебто" гарні оцінки, "начебто" конкурентоспроможний диплом. Утім, насправді, нерідко володар такого диплому не має необхідних професійних знань, кажуть експерти.