На 2336 контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ) стане більше в нашій області до 2015-го року.

Сьогодні відходи захоплюють наш життєвий простір — в області 532 полігони і просто місць розміщення ТПВ, вони займають територію в півколгоспу — 614 гектарів, і в усіх значеннях отруюють наше життя. Таку статистику навів Андрій Липкань, начальник відділу експлуатації житлово-комунального господарства облдержадміністрації на засіданні круглого столу, організованого обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Як налагодити вивезення сміття, його утилізацію, зробити цей бізнес прибутковим, щоб за нього конкурували, і цим привабити в цю сферу інвесторів — такі питання вирішували за круглим столом управлінці й практики. Як повідомила гостя з Києва, заступник голови — державний уповноважений АМКУ Лариса Колісник, вивчити це питання й надати пропозиції доручив Антимонопольному комітету України особисто Прем’єр-міністр Микола Азаров, також воно на контролі у Президента України Віктора Януковича. Тож у Черкасах також збирали пропозиції, які будуть передані урядовцям та Президенту.

Чи хотіли б ви, читачу, взятися за такий бізнес, як вивезення сміття? По наших розбитих дорогах? Коли з контейнерів тече, хоч це й «тверді» побутові відходи? Коли населення не хоче укладати договорів («а у нас немає сміття»), і не хоче платити за послугу, хоч це всього 5,29 гривні з особи на місяць, вартість пляшки мінералки (як у Чигирині)? А вивозити треба не 1,2 куба на рік від жителя багатоповерхівки, як він за це платить, а в три-чотири рази більше (така арифметика в Смілі)? То кажете, що не горите бажанням?
— Наше підприємство саме не могло  закупити ні машин, ні контейнерів, — розповів Олександр Варденський, директор КП «Черкаська служба чистоти». —  Один автомобіль придбали — за чотири роки йому роздуло боки, повискакували лопати… Ми шукали перевізників. Була одна компанія, яка просто одного дня покинула контейнери і втекла. Познайомилися з німецькою фірмою «Ремондіс» на виставці. Вони взялися вивозити тільки мікрорайон «Митниця», де майже немає приватного сектору: купили нові машини під кредити, 1200 контейнерів. Інвестували в місто 15 мільйонів гривень. Рентабельність їхнього бізнесу — 10 відсотків. Тобто окупити витрати швидко не вийде. Ми ще й винні їм 800 тисяч гривень. У той же час, щоб визначити перевізника по закінченні з ними договору, треба проводити конкурс. Його можуть виграти інші, наобіцявши вигод для бюджету міста, а насправді такі ж ненадійні, як попередня компанія-утікач. Гарантій немає.
— У нас зараз оголошений конкурс на вивезення ТПВ, — додав колега зі Сміли, Сергій Ананко, в.о. директора КП «Комунальник». — Але учасників не дуже то й є. Приходять в основному аферисти, які хочуть укласти договір не на 5, а на 25 років, просто зайти на сміттєзвалище і сортувати там відходи — збирати найцінніше. А тим часом у нас техніка на грані фантастики, контейнери по місту маловмісні, часто саморобні...
Серед десяти справ, порушених тервідділенням АМКУ в ході дослідження сфери послуг з вивезення, перероблення та захоронення ТПВ, три справи виникли тому, що взагалі не були визначені виконавці послуг, шість справ — надавачі послуг з вивезення ТПВ були визначені без проведення конкурсу. Про це повідомив голова обласного територіального відділення АМКУ Олександр Гладський.
Дуже тяжко зробити все правильно, по законодавству —  бідкались комунальники. І через брак коштів у бюджетах — ні техніку закупити, ні полігон обладнати. І через правову «чехарду».
Так, у Смілі не можуть вивести послугу вивезення ТПВ з тарифу за квартплату, тому що в державі… немає чітко визначених нормативів щільності сміття в одиниці об’єму. Є речі й серйозніші: колізії в законодавстві на погодження ціни послуги в Держцінінспекції. Адже вивезення, перероблення й захоронення вже розмежовані, але система інспекції ще не готова до погодження кожної послуги окремо. Багато парадоксів з проведенням конкурсу (де фігурує ринкова ціна) й обов’язковим затвердженням тарифу.
Наче б то береться допомогти держава. Чи знають у містечках, що є програми  закупівлі сміттєвозів під державні гарантії? — прозвучало запитання до комунальників. Знають, але, як виявилось, вона не діє, і «нечиста сила» сидить, як завжди, у дрібницях: банк-гарант ніяк не може назвати відсоток кредитування. Та й окупність сміттєвоза повинна бути за два роки. А це нереально.
Можливо, покращило б технічну базу комунальних підприємств з вивезення сміття створення, замість окремих малопотужних, — великих, міжрайонних? — висловив пропозицію екс-голова облтервідділення АМКУ,  радник голови федерації роботодавців України Володимир Соколовський.
Втім, прихід великих грошей (250 мільйонів євро) у цю сферу послуг в області намічається: є інвестиційні проекти, які, як висловився Андрій Липкань, дозволять, щоб «наша область трохи зітхнула від того сміття, яке ми накопичуємо». Це пропозиції з будівництва сміттєпереробних заводів: у Черкасах, Умані, Золотоноші. Проте учасники круглого столу були одностайні в тому, що без роздільного збирання сміття діло не піде: для сортувальних заводів сміття повинне бути сортоване. Також повинна діяти система штрафів.