В інтернеті популяризують книги про ліквідатора аварії на ЧАЕС Володимира Правика. Режисер Андрій Приймаченко оцифровує видання, які можна знайти хіба що у букіністів, та викладає у вільний доступ у мережу.

"Книга Галини Ковтун "Я писатиму тобі щодня" - це гарна історія мого однолітка, який без перебільшення врятував світ. У ту ніч, коли вибухнув енергоблок Правик був начальником пожежного караулу на станції, - розповідає Приймаченко. - Книга викладена у листах хлопця до коханої. Її треба читати насамперед тим, хто не вірить у доброту і любов до людей."

До видання художник Святослав Пащук розробив плакат. Разом хлопці відзняли відео-урок про його створення.

"Книга Лідії Вірної "Тієї Вогняної Ночі" менш інтимна. Крім того, її треба читати обережно, бо видання дуже "комсомольське", - сміється режисер. - На книгу натрапив зовсім випадково у букіністичному магазині. Ціна її - дві чи три гривні. Героїзм Володі Правика на перший погляд полягає у простому виконанні своєї роботи. Але чи багато людей сьогодні так самовіддано виконують свої обов'язки? Саме такі історії мають ставати національними бестселерами, якщо їх правильно подавати."

Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС - це безпрецедентний "екзамен" на людяність не тільки для нашого суспільства, а й усього світу. На жаль, поки що подвиги сотень, тисяч "маленьких" людей, а не зірок чи політиків, опускаються як нерейтингові. Я би хотів екранізувати історію Правика, але не знаю сценаристів, які здатні написати адекватний сценарій," - додає Андрій Приймаченко.

Також режисер оцифрував і виклав у мережу книгу про автора документального фільму "Чорнобиль: хроніка тяжких тижнів" Володимира Шевченка.

Книги можна завантажити за наступними посиланнями:

Галина Ковтун "Я писатиму тобі щодня"

Лідія Вірна "Тієї Вогняної Ночі"

Ігор Малишевський "Володимир Шевченко. Від Кулунди до Чорнобиля"

Володимир Правик

Під час аварії на ЧАЕС був начальником караулу 2-ї воєнізованої пожежної частини Управління внутрішніх справ Київського облвиконкому по охороні Чорнобильської АЕС. Разом із 27-ма пожежниками ліквідовував аварію у першу годину після вибуху. Під час гасіння пожежі Правик отримав високу дозу опромінення та знепритомнів. Його відправили на лікування до Москви. Помер у лікарні 11 травня 1986-го у віці 23 роки.