В Умані минулого року відзначили 200-ліття головного православного храму міста — Свято-Миколаївського собору. Храм має цікаву історію. В кінці XVIII століття в Умані між базаром і густозаселеним єврейським кварталом була стара дерев’яна церква.
Настоятель храму  отець Павло Шацький звернувся до власника Уманського маєткового ключа графа Потоцького (засновника дендропарку «Софіївка») з проханням надати інше місце для закладання нового кам’яного храму. Його почали будувати, але трапилась біда: в 1809 році під час великої пожежі в місті стара церква згоріла. Дещо з храмового майна вдалося врятувати від вогню, зокрема вцілів великий образ Миколая Чудотворця. Ікону перенесли до церкви, що будувалась, і це визначило посвяту нового храму.
В 1843 році Миколаївська церква стала собором Святого Миколая — головним храмом єпархії. При храмі в усі часи діяла парафіяльна школа. А в 1890 році завдяки клопотанням  настоятеля собору  протоієрея Наркіса Олтаржевського  відкрили відразу три школи для селянських і міщанських дітей на передмістях Міщанка, Лиса гора і Софіївська Слобідка. З церковної казни навіть виділили 1000 рублів позики на будівництво шкільних приміщень.
В радянську епоху храм закрили, зняли хрести, зламали куполи й довгий час використовували під товарний склад. Приміщення уціліло, бо тут планували відкрити філіал краєзнавчого музею, відремонтували. У  80-их роках минулого століття будівлю повернули православній церкві і собор став першим відродженим храмом у краї.