Чемпіон визнає, що краса та сила його тіла на 70% залежить від завжди ретельно підібраного раціону. Олександр ділиться секретами свого успіху. Про це повідомляє портал Ilovemilk.info.

Олександр, з чого розпочалося твоє  захоплення атлетизмом та бодібілдингом?

Моя жага до атлетики та красивого тіла почалась із 17-ти річного віку. В той час я активно захоплювався футболом, тренувався на полі майже кожного дня. Доволі пристойно грав у складі збірної 5-ої школи м. Умань, ми навіть взяли першість на чемпіонаті  міста завдяки влучному пенальті у моєму виконанні. В той же час я був доволі слабким та худим хлопчиною. Кілька разів поривався розпочати заняття у спортзалі, але завжди щось зупиняло.  Раптом товариші по футбольній команді запросили мене до невеличкого спортзалу – трохи набрати форми. І тут розпочалося…! Гантелі, штанги, силові вправи – все це надзвичайно припало мені до душі. Мої друзі не витримали й місяця напружених занять, а я працюю над своїм характером та тілом  уже понад 7 важких років. І жодного разу не пожалкував про свій перший похід до залу.

Які були твої перші перемоги та враження від них?

Опановуючи професію вчителя у вищому навчальному закладі рідного міста, я продовжував активно займатись силовими вправами у спортзалі. Брав участь у невеличких регіональних змаганнях з пауерліфтингу, бодібілдингу. Перемоги в цих заходах не стали важливими для мене: це було більше схоже на змагання добрих друзів. На 5–му курсі університету знайомий з Києва запросив мене взяти участь у солідному змаганні з пауерліфтингу.  На змаганні було 3 види вправ – піднімання штанги, присідання зі штангою і штовхання штанги. В загальному заліку по піднятій вазі я на 50 кілограмів відірвався від найближчого суперника.  І в цей момент я зміг відчути насолоду перемоги, підкріпленої багаторічними зусиллями. Відчуття, які переповнювали, важко описати словами. Саме тоді  я зрозумів, що важка атлетика та бодібілдинг – моя стихія.

Із студентської лави провінційного містечка ти потрапив на всеукраїнський турнір. Як це сталось?

Після перемоги на вищезгаданому чемпіонаті мені повідомили про відкриття відділення WBPF в Україні (спеціалізована світова асоціація бодібілдингу, пауерліфтингу  та фітнесу, представлена у 112-ти країнах світу – Ред.). Керівництво асоціації WBPFвирішило провести офіційні змагання серед  представників українського бодібілдингу. Я був запрошений до участі в цьому турнірі після хорошого виступу на вищезгаданому турнірі з пауерліфтингу. Активно розпочав тренування, адже часу залишалось зовсім обмаль – трохи більше 2-ох місяців. Конкурс відбувся в кінці 2011-го року. Серед 11-ти учасників я завоював 1-ше місце. І знову ж таки – емоції: коли стоїш на сцені, а твоє прізвище оголошують, як переможця  - це незабутні враження. Хочеться і танцювати, і плакати одночасно. На цьому турнірі я виборов Кубок Чемпіона України з бодібілдингу у класичній категорії. 

Після тижневого відпочинку я розпочав підготовку до наступного змагання  - чемпіонату України (турніри  з бодібілдингу проходять двічі на рік: весною та восени – Ред.). Тут я виборов звання віце-чемпіона України: можливо тому що трішки не правильно виконав програму тренувань.

Титул чемпіона світу: як довго ти готувався до його «завоювання»?

Зовсім не довго. Після чемпіонату України на початку 2012-го року проводяться континентальні змагання бодібілдерів, а потім – світові.  Взяти участь у європейському чемпіонаті я не встиг – були проблеми з відкриттям візи. А от на світовий чемпіонат попав. Перед виступом ретельно поставився до своєї підготовки, «підтягнув» відстаючі групи м’язів. Найбільш серйозно віднісся до харчування: правильно підібраний раціон складає понад 70% успіху. Перед поїздкою на турнір у Будапешт (Угорщина)  я був у чудовій формі. Тому на чемпіонаті світу, оцінюючи суперників, був впевнений у тому, що займу як мінімум 3-тє місце по категорії класичного бодібілдингу. Але результат перевищив очікування – судді оголосили мою перемогу. Зараз розумію, що цьому завдячую насамперед правильному раціону та силі волі, яка не давала мені покинути виснажливі тренування.

Ти багато говориш про здорове харчування, правильно підібраний раціон. Що ти маєш під цим на увазі у своєму випадку?

Насамперед я маю на увазі корисне та збалансоване харчування. Я не вживаю жирної їжі, газованих та солодких напоїв. Про чіпси, сухарики, суші чи щось подібне просто забувся. Стараюсь споживати якомога більше білків та клітковини. За кілька тижнів до виступу можу щодня з’їдати до 30-ти яєчних білків у вареному вигляді. З м’яса їм лише курячу грудинку та варену яловичину: свинина категорично заборонена. Особливу увагу приділяю молочним продуктам – з самого ранку споживаю 300-400 г обезжиреного сиру, який містить багато молочного білку – казеїну. Протягом дня після тренувань можу випити до 2-ох літрів молока жирністю 1% або кефіру. Краще кефіру – адже в ньому немає лактози – молочного цукру. Майже кожного вечора також вживаю сир, іноді для різноманіття можу додати до нього трішки сметани. Також щодня споживаю 50-80 г твердого сиру – адже в ньому є безліч необхідних для красивого тіла амінокислот.

Побутує думка, що молочні продукти необхідні лише дітям. Судячи з твоїх слів, ти, у вже недитячому віці, вживаєш багато сиру, кефіру. Чи не вважаєш ти це зайвим?

Аж ніяк. Насамперед в молокопродуктах містить максимум необхідного мені для нарощування м’язової маси білку. Також молочні продукти – джерело кальцію, а він потрібний не тільки дітям та вагітним. Кальцій забезпечує  пропорційний розвиток м’язів, красиву та гладку шкіру, нормальну роботу серцево-судинної системи.  Тому думки про те, що молоко і молочні продукти в солідному віці можуть нашкодити, або зовсім не потрібні – нісенітниці.

Олександр, що ти можеш порадити людям, які хочуть вдосконалити свою фігуру? Регулярно відвідувати  спортзал?

Не обов’язкові часті відвідування спортзалу для покращення стану свого тіла. Найперше, що потрібно дійсно зробити – переглянути свій раціон. Необхідно виключити з нього солодощі, жирне м’ясо, копчену та занадто просмажену їжу. Категоричне табу потрібно накласти на газовані напої – нічого, окрім шкоди та великого живота вони не приносять.  Потрібно споживати більше білкової їжі: вівсянку, яловичину, сир та кефір.

А загалом просто потрібно проявити силу волі, щоб не купити черговий шоколадний батончик  чи колу.  Адже 70% краси та здоров’я нашого тіла – це те, що ми їмо.