Джерело зі святою водою та лики святих на деревах. Такі дива в садку жителя Нечаївки Дмитра Ткаченка почали траплятися 7 років тому. За цей час чутки про богоявлення розійшлися далеко поза межами України. І сьогодні до господи простого селянина справжнє паломництво. Напередодні Великодня святі місця вирішила відвідати й наша знімальна група. Цілющу воду куштувала Марія Гаврилян. Про інші дива – в її сюжеті.

Стежка до господи простого селянина Дмитра Ткаченка не встигає порости травою. Сюди віряни з усієї України, а також з-за кордону, влаштовують справжнє паломництво. 7 років тому, пригадує господар, він уперше став свідком богоявлення.
Дмитро Ткаченко, житель с. Нечаївка: «На яблуні з’явилося лице Спасителя. Через три дні уві сні мені явився Спаситель із такими словами: «За почитание меня отныне пейте воду сию и омывайте тело свое ею».
До того, розповідає чоловік, вода в його криниці пахла болотом і була каламутною. Уранці, після дивовижного сну, вона стала прозорою. А згодом господар виявив і цілющі властивості. Тому для прочан оперативно збудував кабінки для омивання.
Дмитро Ткаченко, житель с. Нечаївка: «Бувають дивні зцілення. Коли вже лікарі не у змозі допомогти, приміром, онкологія, то люди видужують».
За сім років із моменту першого богоявлення в садку Дмитра Дмитровича дива трапляються постійно.
Капличку чоловік, приміром, зводить на тому місці, де зрубав стару грушу. На її зрізі угледів обриси птаха – Святого Духа.Славиться на всю Україну і нечаївська церква. Зведена в середині 18 століття, вона просто дивом збереглася до наших часів.
Отець Олександр, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці: «Церква простояла у Велику Вітчизняну війну. Жодна куля, жоден снаряд, жодна бомба в церкву не потрапила».
У храмі, розповідає отець Олександр, траплялося також чимало дивовиж. Не так давно, приміром, тут було явлення Божої Матері. Тепер на цьому місці облаштували спеціальну кімнату, куди звідусіль із молитвою приходять чимало вірян.