5 травня 1921 року в паризькому бутику Коко Шанель на вулиці Камбон представлено нові духи «Шанель № 5», «жіночий аромат, який пахне Жінкою», які уже майже століття є культовими в усьому світі. Шанель № 5

Габріель Бонер Шанель народилась 19 серпня 1883 року у місті Сомюр у сім'ї прачки і вуличниго продавця одягу. Крім неї у родині згодом народилось ще пятеро дітей. Коли Габріель було дванадцять, її мати померла від бронхіту, і батько змушений відправити трьох дочок на утримання в монастирський притулок для бідних. Досягнувши вісімнадцяти, Габріель працювала швачкою, співачкою кабаре, де отримала сценічне прізвисько Коко. До 1906 року Коко Шанель намагалаль зробити сценічну кар'єру, але із-за слабких вокальних даних із мріями про сцену довелось розпрощатись.

У 23 роки вона стала коханкою багатого підприємця Етьєна Бальзана, який займався поставками текстилю для французької армії. Він познайомив Коко Шанель з відомим на той час англійським спортсменом Артуром Капелем, роман з яким тривав вісім років. У 1913 році Артур Капель оплатив відкриття першого магазину Шанель у місті Довіль, де вона представила одяг для спорту і відпочинку, власноруч нею розроблений. Разом з Коко в бутіку працювали її сестра Антуанетта і тітка Адріен, які виконували крім всього іншого і роль манекенниць - щовечора вони одягали одяг з бутика і гуляли містом для реклами товару.

Успіх бутика дозволив Шанель відкрити через два роки магазин у курортному місті Біарріц, який під час Першої світової війни був нейтральним і відвідувався багатими людьми з Іспанії та самої Франції. Успіх цього магазину виявився настільки значним, що вже за рік Шанель змогла повернути Артуру Капелю вкладені інвестиції і відкрити новий бутик в Парижі на вулиці Камбон, 31, одному з наймодніших районів столиці. Успішний бізнес дозволив Шанель викупити у 1918 році спочатку всю будівлю, в якій знаходився її магазин, а до 1927 року п'ять сусідніх будинків.

Саме на Камбон, 31 Коко Шанель відкрила бутик у сучасному розумінні цього слова - тут були представлені не тільки одяг, головні убори та аксесуари, але й ювелірні вироби. У ньому ж 5 травня 1921 року Коко Шанель провела презентацію духів «Шанель № 5», створених для неї французьким парфюмером Ернестом Бо, який повернувся на батьківщину після революційних подій у Росії.

З Коко його познайомив двоюрідний брат російського імператора Миколи II Великий князь Дмитро Павлович Романов, чиєю коханкою Шанель була в 1920 році. На замовлення Коко Бо, який свого часу працював у парфюмерній компаній російського імператорського дому, створив 10 ароматів, з яких Шанель вибрала зразок під п'ятим номером, що й визначило назву майбутніх духів. Крім нового на той час поєднання запахів, авангардною виявилась і презентація духів - на відміну від традиційних на той час химерних флаконів, «Шанель № 5», згідно зі смаком самої Шанель, були подані у стилі мінімалізму в простій пляшці у формі паралелепіпеда і з чорно-білою етикеткою.

Для реклами нових духів Коко Шанель заздалегідь їх подарувала великому колу своїх впливових друзів і на момент презентації 5 травня 1921 року «Шанель № 5» були у всіх на вустах і зразу ж стали надзвичайно популярним. У 1924 році для збільшення обсягів продажу було прийнято рішення продавати духи не лише в бутику Коко Шанель, для чого був створений консорціум «Parfums Chanel» за участю братів Вертхаймерів, виробників духів, Теофіла Бадера, засновника і власника мережі дорогих універмагів «Галері Лафаєт».

Успіх нового підприємства, в якому частка Коко, котра фактично інвестувувала лише своє ім'я, складала 10%, а всі виробничііЮ поточні і дистрибюторські витрати брали на себе інші учасники консорціуму, не давала спокою Шанель все наступне життя. 5 травня 1941 року, коли Франція була окупована Німеччиною, Коко Шанель звернулась до німецької адміністрації із вимогою передати їй всі права на компанію «Parfums Chanel» на тій підставі, що брати Вертхаймери - євреї, а за діючим законодавством власність євреїв мала бути реквізована. Однак вона зазнала невдачі, оскільки завбачливі Вертхаймери ще в 1940 році переписали свою частку на французького бізнесмена Фелікса Аміо, який після закінчення Другої світової війни повернув Вертхаймерам їх власність.

Протягом тривалого часу духи «Шанель № 5» продавались фактично без реклами і лише на початку 1960-х років для просування бренду були залучені відомі особистості - Катрін Деньов, Кароль Буке, Естелла Воррен, Ніколь Кідман, Одрі Тоту, Кіра Найтлі; з 2012 року обличчям «Шанель № 5» став Бред Пітт - перший чоловік в історії аромату.