Вони живуть під мостом у промисловій зоні. Будинки були зведені без фундаментів у 1960-х під складські приміщення, проте у них тимчасово поселили людей. Півстоліття десять родин воюють за воду, світло, газ, каналізацію та дорогу. Наступна зима дня них буде надзвичайно холодною – опалення  обіцяють відрізати. Люди дізнались, що самі просили про це…

Про те, що по вулиці Енергетичній, 18 і 19 є будинки і живуть люди, мало хто здогадується. Коли потрібно викликати швидку чи таксі, люди називають орієнтири «металобаза» та «мийка». В іншому випадку – ніхто не знайде.

Тут ніколи не було природного газу, каналізації. Давно прогнила труба водогону. Люди самі склались на нові труби та провели воду до єдиної колонки. Проте води у ній частіше немає, ніж є. Часто-густо по неї ходять до сусідів, на мийку та на металобазу. Більше відра дають рідко, та й вода лише технічна: підлогу вимити, речі випрати. Купатись ходять до міської лазні, інтер’єр якої більше пасує до фільмів жахів.

- Уже тиждень води нема. Ось принесла півторачку води на чай з роботи, - показує пляшку жіночка (просить не називати її – боїться втратити роботу) та бідкається, що подітись звідси не мають куди. Адже житло неприватизоване. Та й в разі приватизації за таку квартиру дають не більше п’яти тисяч доларів.

Готують їсти мешканці цих квартир, хто як може: хтось газові балони купує, хтось електроплитку ставить.

- Зранку борщ поставив варитись – до вечора може й їстимеш, - розповідають люди. – Лічильник мотає страшенно, а платимо, як усі. Проводка у нас стара, електроплити ставити не можна. Тут і підстанцію нову треба ставити… Хай спробували отак жити, як ми…

В травні люди отримали повідомлення про те, що в зв’язку з аварійним станом тепломережі та недоцільністю її ремонту, їхні будинки буде відрізано від опалення.

- Нам сказали, що провести газ до нас та зробити газове опалення обійдеться у 8-10 тисяч доларів, - розповідає пенсіонерка Наталя Орденова, - а ми ж стільки років платити і за тепло, і абонплату...

Двоставковий тариф на тепло кілька разів намагались оскаржити в суді уманчани, проте в «Уманьтеплокомуненерго» наполягають, що саме він і дає змогу отримувати кошти на ремонт теплотраси.

- Тільки за те, що нас підключать до труби, за так звані технічні умови, за папірець, ми мусимо заплати по 9 тисяч гривень, – продовжує пенсіонерка Світлана Василівна, - а саме опалення обійдеться від 30 до 40 тисяч гривень. Хто ж мені дасть такий кредит? Я ж пенсіонерка!

На питання, чи відріжуть мешканців Енергетичної від тепла, заступник міського голови Володимир Віблий відповів, що відрізати не будуть, але труба в будь-яку хвилину може вийти з ладу. До двох будинків веде цілий кілометр труби діаметром 219 мм у поганому стані, на території заводу «Уманьферммаш» близько 150 метрів без жодної ізоляції. Міняти її, на думку Віблого, немає змісту, адже тепла мало. Єдиний вихід для людей – брати кредити.

- Я знайшов організацію, яка готова працювати в кредит, - сказав Володимир Мартинович.

Проте людям мало віриться у газове опалення цієї. Тому вони вже почали шукати вогнетривку цеглу та рубати дрова. Машини дров, вартість якої 1,5-2 тисячі гривень, вистачить лише на півзими. Та й складати їх людям немає де – подвір’я тут немає, лише під’їзд для машин, надвірний туалет та кілька куцих сарайчиків.