Батьківщиною Всесвітнього дня шоколаду вважається Франція. Саме французи в 1995 році започаткували його. Це молоде свято досить швидко здобуло популярність і крім Франції стало відзначатися в Німеччині, Італії, Швейцарії та інших європейських країнах. У США є аж два «шоколадних свята»: одне 7 липня, друге – 28 жовтня. Крім того, є ще один Всесвітній день шоколаду, який святкують 4 вересня.

Історія шоколаду

Історія цього продукту почалася десь у 600 році до н.е. на берегах Мексиканської затоки. На думку дослідників, саме в цей час стародавні майя та ацтеки стали культивувати какао-дерево й готувати з його плодів напій чоколатль, який додавав сил та енергії . На смак він дуже відрізнявся від звичного гарячого шоколаду, оскільки складався з розмолотих какао-бобів, пекучого перцю чилі та меду, тому був дуже гірким.

У Старому світі про шоколад дізналися лише через 2000 років. Спочатку Колумб отримав у дар від індійців какао-боби, а через декілька років Ернан Кортес підніс їх у дар королю Карлу V. У супровідному листі йшлося, що одна чашка шоколадного напою допомагає боротися із втомою і додає сил. Але іспанцям гіркий і незвичний на смак напій не сподобався. Тому кухарі вирішили вдосконалити творіння ацтеків: замінили чилі на корицю і мускатний горіх, замість меду щедро додали цукру і подали шоколад гарячим. Напій сподобався королю. Згодом шоколад став настільки популярним, що був обов’язковим ранковим напоєм іспанських аристократів, він став дуже модним досить швидко.

Мешканці Іспанії виявилися не тільки справжніми ласунчиками, а ще й жаднюгами! Іспанці нікому не розповідали, як саме готувати шоколад. Аж ось іспанська принцеса Анна Австрійська, вийшла заміж за французького короля, до Парижа прихопила не тільки сукні, а й спеціалістів із приготування шоколаду. І розпочався в Європі справжній шоколадний бум!

Іспанські конкістадори, які вперше доставили його до Європи, охрестили ласощі "чорним золотом" і використовували для зміцнення фізичних сил і витривалості.
Трохи пізніше споживання шоколаду в Європі обмежувалося лише аристократичними кругами. Видатні жінки вважали шоколад афродізіаком. Так, у матері Терези була пристрасть до шоколаду, а пані Помпадур була впевнена, що лише шоколад може розпалити вогонь пристрасті.

У Франції почали готувати шоколадний напій і навіть винайшли рецепт твердого шоколаду. Щоправда, смак цього винаходу був не дуже … воно й зрозуміло, це ж були просто розтовчені боби какао.

Тільки в другій половині 12 століття шоколад стали додавати у печиво – тістечка та рулети. Це відкрило новий етап в історії продукту – тепер його можна було не тільки пити, а й їсти. Про те, що шоколад можна робити в плитках, першими здогадались англійці (у 1847 році). Англійці і першу фабрику з виробництва цих солодощів відкрили, між іншим, дуже схожу на сучасну. В Англії настільки полюбили шоколад, що навіть почали будувати «шоколадні будинки» – «предки» сучасних кондитерських і кав’ярень. У Бельгії один аптекар так захопився, вигадуючи смачні ліки, що винайшов… шоколадні цукерки!

А справжній молочний шоколад винайшли далеко від батьківщини дерев какао – у гірській європейській країні Швейцарії.

В Україні першими скуштували шоколад львів’яни. Їм він одразу припав до смаку (це й не дивно). От вони й почали частувати ним відвідувачів численних львівських кав’ярень.

ДО речі:Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Так само існує гіпотеза, що шоколад володіє «протираковим» ефектом і здатний сповільнювати процеси старіння. На жаль вчені одностайно констатують той факт, що шоколад сприяє збільшенню маси тіла, але це аж ніяк не є його недоліком. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями.