Уже так пощастило нам, що маємо можливість святкувати новий рік кілька разів. А якщо пригадати нашу історію трішки краще, то таких святкувань може ще додатися.
    У більшості людей Новий рік асоціюється у нас з тріскучими морозами, ялинкою, солодощами та мандаринками. Він символізує перехід у новий період , а у давні часи він асоціювався з початком сезону землеробства, а пізніше з початком збору врожаю.
 

Весняний Новий рік
    За часів Київській Русі Новий рік святкували першого березня. Так тоді святкували його у всьому світі. Свято було приурочене початку землеробних робіт. Давні слов’яни початком нового року вважали прихід весни. Зима минула - новий рік. З тодішніх традицій святкування нового року відоме одне - урочистий обід - "тризна", який влаштовували на честь померлих родичів. Палили опудала з соломи і співали пісні про кінець зими. Цей звичай зберігся і досі, проте він тепер асоціюється з Великодніми святами. Офіційно перше березня стає днем святкування нового року з приходом християнства на руські землі та впровадженням юліанського календаря. За церковними переказами, саме цей день вважався днем творення світу.

       З приходом християнства на руські землі та впровадженням юліанського календаря 1 березня на наших землях офіційно встановлюється днем Нового року, що, за церковними переказами, відповідає даті творення світу. Зараз у народі цей день відомий як «Явдохи», але за нинішнім календарем - це свято відзначають 14 березня. Усталених традицій святкування тоді не було, люди просто закликали собі достатку та благодаті на Новий рік.
 

Осінній Новий рік
     У XV столітті руська церква прийняла греко-візантійський церковний обряд, за яким початок року наставав першого вересня. Новим роком цей день назвала візантійська православна церква, мотивуючи це тим, у той час Ісус Христос після хрещення почав проповідування Царства Господнього. Перша проповідь Ісуса відбулася під час іудейського свята жнив, яке відзначається з першого по восьме вересня.

   Зимовий Новий рік - наш час
    Вперше в Україні почали святкувати Новий рік в ніч на перше січня у 1700 році. Такий наказ видав Петро Великий і він поширювався на територію тодішньої Малоросії, нині України. Тоді переддень нового року вважався в Україні щедрим вечором. Жили на території Російської імперії тоді за юліанським календарем, тому до 1918 року він не збігався із західноєвропейськими датами святкувань. А вже у 1918 році на Українських землях впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським.
     - В Україні про "новорічне" перше січня знали ще до указу Петра Великого, - каже вінницький краєзнавець Олександр Федоришен. - Так, як ми були частиною держави Річ Посполита, новий стиль на українських теренах почали використовувати з 1582 року (тобто з офіційного впровадження григоріанського календаря). Але давалося взнаки релігійне протистояння католиків і православних, тому юліанський календар також не втратив свого значення. До речі, офіційно на григоріанський календар ми перейшли знову ж таки не завдячуючи Леніну, а уряду Української Національної Республіки, коли у 1918 році 16 лютого стало першим березня.
       Святкування Нового року першого січня, замість першого вересня, на українських теренах почало поширюватися ще з 15 століття, а потім ця практика лише закріплювалася.
В Гетьманщині (17-18 ст.) Новий рік не був дуже важливим, адже його повноцінно перекривало головне свято - Різдво. Наприклад, серед козацької старшини новорічне застілля було, але не настільки помпезне, як різдвяне.

   З молодіжного в сімейне
   - Якщо ми беремо традиції кінця 19 - початку 20 століття, ситуація з превалюванням Різдва як в міській, так і сільскій традиції святкування залишалася незмінною, - говорить краєзнавець Олександр Федоришен. - Між собою вони були зовсім не схожими. В Російській та Австрійській імперіях, в складі яких тоді перебували українські землі, Новий рік був "молодіжним", світським святом, яке було прийнято святкувати не в родинному колі, а великою гамірною компанією у фешенебельних ресторанах.
Радянський вивих "Новий рік - сімейне свято" - це наслідок довгострокової боротьби з релігійними святами і традиціями, що пов'язувалися з ними. Тобто різдвяні родинні традиції помалу переміщувалися на новорічні.