Букський каньйон на Черкащині називають одним з найкрасивіших місць Центральної України. Знаходиться він в трьох годинах їзди з Києва, біля села Буки в Маньківському районі Черкаської області.

Тут протікає річка Гірський Тікич, високі скелясті береги якої і утворили Букський каньйон. Річка тече у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється в 2 млрд років.

Каньйон вузький, місцями 20-40 метрів шириною, і досить глибокий для степової місцевості - до 20 метрів. Звивистий і довгий, він починається від штучного двометрового перекату колишньої греблі ГЕС, який називають водоспадом Вир.

Біля гучного водоспаду ще в дев'ятнадцятому столітті побудували великий водяний млин, від якого збереглися досить мальовничі руїни.

Над річкою стоять руїни старого млина XIX століття

Мешканці навколишніх сіл називають Букський каньйон "маленькою Швейцарією" і пишаються, що він представляв Черкаську область у конкурсі "7 природних див України".

Кам'яними берегами, що нависають над стрімкою водою, можна милуватися з самого центру села Буки, з моста через Гірський Тікич.

Далі за течією знаходиться найцікавіше для туристів і відпочивальників місце, де високі гострі скелі дуже мальовничо нависають прямо над річкою. Місцевий пейзаж дивно нагадує скандинавський фіорд, абсолютно нехарактерний для Центральної України.

Це чудо природи не залишилося непоміченим, і з 1972 року Букському каньйону присвоїли статус державного пам'ятника природи місцевого значення.

Вздовж усього Букського каньйону є зручні майданчики для пікніків, тому в теплі вихідні дні тут буває багато народу. І часто, найзручніші місця для установки наметів вже кимось зайняті.

На жаль, часто на берегах можна помітити гори сміття, які залишають після себе нечистоплотні любителі відпочинку на природі.

Найбільш прекрасний каньйон навесні, покритий свіжим яскраво-зеленим різнотрав'ям, з квітучими дикими тюльпанами.

В Букський каньйон часто з'їжджаються альпіністи, оскільки скелі над Гірським Тікичем ідеально підходять для скелелазіння.

Це місце унікальне ще й тим, що тут знаходяться руїни однієї з перших в Україні гідроелектростанцій, яка була введена в експлуатацію в далекому 1929 році. Але в 1965 році Буки втратили статус районного центру, тому незабаром станція була закрита.

"Відвідали ці мальовничі, дуже красиві місця. Словами не передати, що відчуваєш, бачачи всю цю красу. Тільки дуже прикро, що менталітет наших людей знаходиться в стадії розвитку (хоч і багато їздять за кордон), і повинні начебто берегти створену природою цінність, але, на жаль, тут брудно", - пише про свої враження щодо Букського каньйону користувач під іменем Марія на одному з сайтів.

"Двічі бував з родиною в Буках в останні тижні серпня. Дійсно, унікальне місце - не думаю, що на наших центральноукраїнських чорноземах можна знайти щось схоже! Ландшафт прекрасний, а старий млин і справді дуже мальовничий!", - пише користувач під іменем Анатолій на іншому сайті для любителів туризму.