Пропонуємо другу частину інтерв’ю з кандидатом у народні депутати від округу №200 Андрієм Дикуном.

 Першу частину читайте тут.

В цій частині інтерв’ю планували поговорити про передвиборчу програму Андрія Дикуна. Але події останніх днів змусили розпочати розмову  з фактів масового набору у селах агітаторів за одного з кандидатів та зі спільної заяви Андрія Дикуна і ще двох кандидатів у підтримку чесних виборів.
— Андрію, чи отримають виборці по 150 «агітаційних» гривень «від Дикуна», як вже отримують від одного з кандидатів по округу?
— Нам відомо про це. Є закон, згідно якого всі гроші на агітацію повинні йти з виборчого фонду. Натомість в окрузі працює «незалежна» компанія, яка підписує з людьми договори агітувати за одного з кандидатів. Все це робиться серед білого дня. Є докази. Куди дивляться органи, які повинні цим займатися, я не розумію. Це по-перше.
По-друге. Знаєте, якщо люди продаватимуть свої голоси за ціною двох-трьох кілограмів м’яса кожний, то вони матимуть відповідну владу. І хай тоді не шукають винних. Я розумію, що бідно, що довели багатьох до того, що вони змушені брати 150 гривень. Але виборці повинні розуміти, що, якщо вже й взяли ті гроші, то ніхто не зайде до них в кабінку і не перевірить, напроти кого вони поставили галочку.
Щодо мене, то я проти будь-яких форм підкупу.
— Нещодавно Ви, Павло Костенко і Богдан Хмельницький на спільній прес-конференції висловилися проти нечесної виборчої боротьби. Що це? Спроба об’єднати сили проти підкупу виборців?
— Почнемо з того, що нас мало бути більше. Мені повідомили, що буде прес-конференція, щоб обговорити ситуацію, що склалася. Бо багато порушень. Повідомили також, що на неї запрошені інші кандидати. Але прийшло лише троє. Чому не прийшла решта — не знаю. Якщо вони були запрошені, не розумію їх. Ніхто ж ні за кого не агітував. Зібралися, щоб підтримати чесні вибори.
— Чи була реакція окружної виборчої комісії, ЦВК на озвучені на прес-конференції факти?
— До цього часу відповіді на свої питання ми не отримали.
— Як реагуєте на результати соцопитувань? Одні дають Вам 5%, інші — 3%. А дехто взагалі не включив Андрія Дикуна в опитування?
— Вибори в нашій країні відбуваються дуже часто. Але рейтинги потім майже ніколи не співпадають з результатами. За винятком хіба що екзит-полів, що проводяться в день голосування. На сьогодні партії роблять соціологічні опитування під себе. Якщо в газеті написано «Політична реклама» і дається рейтинг, який же це рейтинг? Це реклама. Є питання до громадських організацій, особливо до тих, які позиціонують себе як незалежні. От вони повинні проводити і оприлюднювати опитування. Взагалі я не раджу людям орієнтуватися на рейтинги. Голосуйте розумом і серцем.

                                                       «В країні є чесні думаючі люди, готові працювати. Не для себе»

— Андрію, Ви успішний підприємець. Навіщо Вам усе це?
— Я отримав чудову освіту, збудував компанію. Але запитайте, чи отримую я задоволення від країни, де живу? Відповідь однозначна — ні! Два роки я провів у Європі. Цей досвід дав мені можливість зрозуміти, що таке бути людиною. В Європі я побачив, що країна може жити добре. Країна — це не коли п’ять відсотків багатих, а решта зводить кінці з кінцями. Я йду в депутати, щоб спробувати себе в державотворенні. Знаю, як працює держава, які є проблеми, як їх вирішити. Розумію, що там болото. Але те саме було, коли створював компанію. Мені говорили, що це нереально. Створювали Асоціацію виробників молока — багато хто сумнівався, чи вдасться об’єднатися. Йду в політику і знову чую розмови про те, що з цього нічого не вийде. Мовляв, один в полі не воїн. У мене є цілі. Я впевнений, що втілю їх у життя.
— Особисті мотиви маєте?
— Маю. Хочу щоб моя донька росла і жила в нормальній європейській країні. В Україні. А ще хочу на власному прикладі показати, що в країні є чесні думаючі люди, готові брати владу в руки і працювати. Не для себе. Бо все, що хотів у бізнесі, я вже досягнув.
— Ви позиціонуєте себе як незалежний кандидат. Але не повірю, що не було пропозицій партій про співпрацю?
— Моя принципова позиція — йти самостійно. Я не хочу голосувати за вказівкою керівника фракції. Щодо пропозицій — так, вони були. Йшлося і про місця в прохідній частині списку. Спілкувався з усіма рейтинговими партіями, крім «регіонів». Мені було цікаво зрозуміти їхні позиції. Хто вони, як працюють, хто їх фінансує. Але рішення йти як незалежний кандидат не змінив.
Взагалі вважаю, що партійна система в Україні ще не сформувалася. І кожні парламентські вибори це демонструють. На минулих я голосував за БЮТ. Потім частина депутатів перейшла в Партію регіонів. Я розцінив це як зраду. Думаю, що на мажоритарних округах мають йти люди, які захищатимуть інтереси виборців, яких вони представляються. І це не обов’язково повинні бути члени партій. Уявімо ситуацію: інтереси мого округу не співпали з інтересами голови партії. У такому разі округу я нічим не допоможу. Це неправильно.
— Не вийде так, що Андрій Дикун з’явиться в якійсь фракції? А потім в другій, в третій...
— Ні. Я дорожу репутацією і довірою людей, які підтримують мене.
— А якщо натиснуть на бізнес?
— Немає на що тиснути. Машин немає, майна немає, податки платимо. У нас інтелектуальний бізнес. До речі, останні кілька років більшість часу присвячую громадській роботі. В компанії є молоді менеджери. Навіщо заважати їм працювати. Тому готовий до роботи в парламенті.
— Тим не менше, яка політична сила чи хто з політичних лідерів близькі Вам за поглядами?
— Підтримую тих, хто за єдину державну мову — українську, хто за підвищення пенсій, хто проти продажу землі, хто за розвиток малого і середнього бізнесу. Відбудуться вибори, стане зрозуміло, хто пройде, хто з ким об’єднається. Буде видно, з ким можна співпрацювати.
— Хто фінансує Вашу передвиборчу кампанію?
— Є Асоціація виробників молока, до якої входять підприємства: малі, середні, великі. Це більше 50 підприємств і фермерських господарств. Їхні представники прийняли рішення, що я маю балотуватися. Окрім того, я бізнесмен. Тому домовилися, що частину грошей дають вони, частину — використовую своїх.

                                            «Державна робота тоді ефективна, коли депутат чимось жертвує»

— Як Ви ставитеся до того, що на виборах програми всіх кандидатів майже однакові? Всі обіцяють Умані цілодобову воду і сміттєпереробний завод. Як розібратися виборцю?
— В першу чергу подивитися на життєвий шлях кандидатів, що за своє життя вони зробили. Поцікавитися, скільки отримують люди, які працюють в їхніх компаніях, скільки робочих місць створили. Чого вони добилися як управлінці, чи зробили щось успішне. І не за бюджетні гроші. Бо легко зробити щось за рахунок бюджету і сказати: «Це зробив я».
— Депутат-мажоритарник має бути відповідальним перед громадою, яка його підтримала. Як ввести цю відповідальність? Таких законів не існує.
— Я буду ініціювати і підтримувати закон про те, щоб виборці могли відкликати мажоритарних депутатів. Депутати повинні відчувати, що вони прийшли в парламент не для того, щоб думати, за скільки продати свій голос, а думати, що треба зробити для округу. Щодо мене, я очолюю «Громадський актив Умані». До нас йдуть люди, йдуть не за гроші. Є газета, сайт, буде телебачення. У мене є команда, яка підтримує, надихає, яка не дасть можливості зійти з обраного шляху. Ховатися я нікуди не збираюся.
— Як Ви ставитеся до депутатських пільг і привілеїв, зокрема до високих зарплат і пенсій?
— Слово «пільга» мені взагалі не подобається. Дайте людям нормальні зарплати, пенсії, і ніяких пільг не потрібно буде. А для депутатів… Знаєте, коли в нас депутати будуть жити як нормальні люди, більшість тих, хто в парламенті просиджує штани, не захоче йти на вибори. Нині депутатство дає можливість зробити багато чого для себе, тому є чимало бажаючих зайняти місце під куполом. Я категорично проти пільг. Державна робота тоді ефективна, коли президент, депутат, чиновник чимось жертвують. Виступаю проти депутатської недоторканості. Депутат вбив людину, а потім вся Верховна Рада має збиратися й приймати рішення, чи є він підсудним. Як це? Де це таке є? Або летить народний обранець на машині. Його зупиняє інспектор. Депутат «корочку» показав і поїхав далі. Моя ж позиція — якщо є правила, вони мають бути однаковими для всіх.
— Ми почули про Ваш перший законопроект. З якими законопроектами Ви ще хотіли б виступити на початку кар’єри депутата?
— Депутат повинен працювати в двох площинах. Перша — це загальнодержавні питання. Сьогодні я очолюю Асоціацію виробників молока, яка представляє інтереси селянства. Тому перше питання — не допустити продаж землі. Далі. Я за те, щоб селянин отримував протягом року стабільну ціну на сільськогосподарську продукцію. А не так, як зараз: все міняється чи не кожний день. І не у кращий для селянина бік. Я за те, щоб був введений соціальний податок на землю. Якщо в селі є господар, село живе. Якщо там працює аграрний холдинг, у селі, як правило, — ні роботи, ні соціалки. Потрібно платити в сільський бюджет за кожний гектар ріллі, що обробляється. Наступне: хочу, щоб нас не обманювали в магазинах. Якщо продаються молокопродукти, то вони повинні бути виготовлені з молока, а не з пальмової олії. Хочу, щоб у кожній школі діти їли корисну для здоров’я їжу і пили молоко. Я в цих питаннях компетентний. У мене є підтримка багатьох людей в Україні.
Друга площина — робота в окрузі. Переконаний, щоб місто розвивалося, має бути громада. У нас є населення. Ми роз’єднані. І, що найстрашніше, ми стаємо дедалі байдужими. Тому буду розвивати громадську активність. Я зараз це роблю і робитиму далі незалежно від результатів виборів. Планую також створити громадську приймальню. Найняти юристів, які не в окремі дні будуть стояти біля якоїсь палатки, а працюватимуть щодня. Надаватимуть консультації, допомагатимуть оформляти скарги. Однозначно буду підтримувати малий і середній бізнес. Я підприємець і знаю, яка у нас бюрократична машина. Залучатиму інвесторів. Щоб відкривали підприємства, створювали робочі місця. І, звісно, не стоятиму осторонь наболілих проблем жителів округу. Болючих питань багато і в Монастирищенському і в Христинівському районах. Я не буду сидіти і чекати наступних виборів.
— Насамкінець. Ведеться багато розмов про можливі фальсифікації результатів голосування. Як Андрій Дикун та його команда захищатимуть голоси виборців?
— В світлі останніх подій в окружній виборчій комісії, очікувати можна чого завгодно. Тому готуємося. Запрошуємо юристів, на дільницях будуть спостерігачі, створимо мобільні групи журналістів з відеокамерами. Робимо усе, щоб голосування пройшло чесно, а підрахунок голосів — без фальсифікацій результатів.