| 29 червня 2012
 Андрій Дикун: «Ринку праці не вистачає спеціалістів, а не випускників з дипломом про освіту»

      Щорічно вищі навчальні заклади Умані випускають на місцевий ринок праці понад шість тисяч молодих спеціалістів. Більшість з них залишається один на один з тим, де знайти роботу. Основними проблемами при цьому фахівці називають: низький рівень підготовки випускників, відсутність досвіду роботи та пасивність у саморозвитку. Директор консалтингової компанії з розвитку аграрного бізнесу, ініціатор заснування Української асоціації виробників молока Андрій Дикун наголошує на потребі готувати молодих фахівців відповідно до потреб ринку праці. З ним наша розмова.
   

  — Впродовж останніх років Ваша компанія постійно займається пошуком молодих спеціалістів в Умані. Як би Ви охарактеризували ситуацію на ринку праці нашого міста?

       — Наше місто є своєрідним відображенням нашої держави. З одного боку існує дефіцит професіоналів, з іншого — армія безробітних. І з кожним днем, на превеликий жаль, ця прірва збільшується. Якось мені довелося виступити перед студентами п’ятого курсу національного університету садівництва і на запитання, чи хтось з випускників бажає працювати в аграрному секторі, жоден із п’ятдесяти чоловік не підняв руку. А до нас щодня звертаються аграрії і просять допомогти у пошуку молодих спеціалістів. Це при умові, що в аграрному секторі України професіонали отримують вищі заробітні плати, ніж у тій самій Європі. Схожа ситуація прослідковується в усіх галузях народного господарства. Підкреслюю: сьогодні в Україні катастрофічно не вистачає саме спеціалістів, а не випускників з дипломом про освіту.
    — Чому більшість українських студентів не бачать себе в Україні і прагнуть за кордон?
     — Це сумно. Але назвіть мені хоч когось з тих, хто виїхав та досяг там високих результатів? Отримавши європейську освіту, я мав досвід роботи за кордоном і, повірте, зрозумів, що ми там нікому не потрібні. В Європі та в Америці вистачає своїх фахівців, нас там дискримінують. Там ми — дешева робоча сила. До речі, практика за кордоном дуже корисна, але, на превеликий жаль, більшість молоді, якій випадає можливість попрацювати на фермі, в першу чергу переслідують ціль заробітку, а не знань. І це найголовніша помилка. Закордон дає можливість отримати колосальний практичний досвід, який потрібний Україні.  Знаю десятки людей в Україні, які, пропрацювавши на фермах Європи, повернулись в Україну і сьогодні керують великими підприємствами. Так, один мій товариш, який працював на фермі в Данії, сьогодні очолює аграрний бізнес компанії «СКМ», яка належить Ринату Ахметову, інший, який працював на фермі в Німеччині, зараз — директор однієї з австрійських компаній. Мені теж довелося попрацювати на фермерських господарствах Польщі та Данії. Я знаю, як там до нас ставляться і чого чекають. Тому закордон —  не панацея і там на нас не чекає те життя, яке показують в голівудських фільмах. Працювати і досягати треба тут, у своєму рідному місті, країні.
     — На Вашу думку, чи відповідає рівень знань, що надається в наших вишах, вимогам сучасного ринку праці.
     — У більшості випадків — ні. У багатьох розвинених країнах вища освіта на 80% складається із самоосвіти, і лише 20% — аудиторних занять. А тепер давайте запитаємо в молоді, які книжки вони читають, окрім навчальної програми? Які курси чи навчальні програми відвідують самостійно? Ми знаходимося в перехідний період. Для наших батьків велике значення має наявність диплому. І зрозуміло чому! Адже в радянські часи роботу давали по направленню після закінчення ВНЗ, тому диплом був необхідний. В наш час диплом двері не відкриває, двері відкриває особистість, рівень її знань, вміння застосовувати знання на практиці. Можна зустріти двох людей з двома однаковими дипломами, але з абсолютно різними рівнями знань та мотивації. Ми звикли робити винними всіх навколо: в нас погані викладачі, держава, роботодавці. Всі, окрім нас. Рівень знань на виході з вишу залежить від студента, а не від інституту чи університету. І якщо цей рівень не відповідає ринку праці, то винен сам випускник.  Моя порада усім: слід зайняти активну позицію щодо саморозвитку. Студенти мають шукати шляхи саме практичної підготовки, особливо  це стосується студентів старших курсів.
      — Що потрібно робити аби стати успішним в кар’єрі?
      — По-перше, необхідно мати бажання зробити кар'єру. Студент, ще навчаючись, повинен чітко знати, чого він хоче. Має бути чітко окреслена ціль в житті. Навіть тоді, якщо Вам довелося навчатися не в найпрестижнішому ВНЗ України? Але додаткову літературу та інтернет ніхто не відміняв. Сьогодні найбагатші люди світу такі, як Стів Джобс («Apple») та Біл Гейтс («Microsoft»), університетів не закінчували. Успіх від університету не залежить. Не треба сидіти п’ять років і чекати, що отримаєте диплом і все: життя вдалося! Ні! Ваш диплом, окрім вас самих та ваших батьків, нікому не потрібен. Головне — це те, який рівень знань Ви здобули та як умієте їх використовувати  на практиці.
По-друге, окрім гарної мети, потрібна щоденна праця. Якщо навчаючись Ви щодня не читаєте, – це злочин, а якщо Ви ще платите за екзамени — це самогубство. Куплена оцінка — це куплений квиток в ряди безробітних. Якщо говорити про випускників вишів нашого міста, то, окрім дипломів, необхідно знати англійську мову, вміти використовувати комп’ютерні програми принаймні на рівні користувача. На перший погляд це елементарні речі, але, на жаль, їх роблять одиниці.
Сьогодні багато випускників скаржаться на те, що важко знайти роботу без досвіду і стажу. Моя порада: не треба чекати випуску. Найкраще почати працювати ще на другому чи третьому курсі. Оберіть для себе підприємство, на якому б Вам хотілося попрацювати, і попросіться на практику. Упевнений, що Вам не відмовлять, а це вже хороший початок. Одна з основних помилок, яку більшість випускників роблять, — припинення навчання після отримання диплому. В наш час інформаційних технологій життя без самоосвіти, як корабель в морі без компасу. Самоосвіта на сьогодні —  необхідність. Тому й гостро стоїть не лише потреба створювати робочі місця, а й проблема підвищення якості роботи молодих людей.

Довідка: Андрій Дикун — директор консалтингової компанії з розвитку аграрного бізнесу, ініціатор заснування Української асоціації виробників молока (АВМ). Фахівець у сферах агробізнесу та аграрної освіти. Має диплом спеціаліста з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств (Уманський державний аграрний університет, 2001), диплом Балтійського бізнес-університету (Кальмар, Швеція 2003).

 

 

2608

 

Коментарі


 

Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз