- У народі фамільним деревом родини Потоцьких називають  чотири біля тополі, що зрослися між собою У своєму рукописі Леонід Казарінов пише про тополю сріблясту від одного стовбура якої йшло три разом, а четвертий – убік. Це дерево він пов’язує з сім’єю Потоцьких, як сімейне дерево. А саме з чотирма членами великого сімейства Потоцьких, три з яких були патріотами Польщі, а четвертий – пішов у підданствоРосії. Одні говорять, що мова йдеться про синів Софії, третьої дружини графа, інші  кажуть, що то сини Жозефіни, другої дружини Потоцького, - розповідає  завідуюча музеєм історії дендропарку «Софіївка» Галина Нікітюк, 52 роки.

Олексій Луганцев у своєму поетичному путівнику  «Венок капризнице прелестной» пише:

«Три белых тополя, три брата пустили корни среди скал, четвертый – явная утрата, он почву мягкую искал..»

- Автор має на увазі  4 синів графа Потоцького та його другої дружини Жозефіни-Амалії Мнішек. Три сини з чотирьох розділяли  погляди батька, мали вдалі кар’єри, а четвертий був гульвісою, картярем, ловеласом. Через розгульний і розбещений спосіб життя  його і видворили з Санки-Петербургу, де він служив при дворі Павла камер-юнкером.

  Історії про сімейне дерево Потоцьких або про улюблене дерево Софії -легенди.

- Існують думки, що це дерево з’явилось  не при  Потоцьких, а значно пізніше. 1859 року Одеське головне училище  садівництва перевели до Умані. Саме тоді  садівники-науковці висадили та прищепили тополі. Ці тополі –плід  їх наукової праці, - пояснює завідувачка музею. – Скільки точно років фамільному дереву не скаже точно ніхто. Це можна дізнатись лише спиливши дерево під корінь. Але це неможливо зробити, бо дерево-пам’ятник ніхто не  чіпатиме.

Екскурсоводи кажуть, що Софія  у своїх листах та спогадах нічого не говорила про улюблену тополю:

- З листів графині дізнаємось, що вона любила проводити свій час в Долині Скорботи. Вона сама її доглядала та прикрашала. Писала у заповіті, щоб її там поховали. Також любила проводити час біля каскаду «Три сльози». Цей каскад був збудований на честь трьох її дітей, що померли малолітніми. Тоді бушувала якась інфекція і троє дітей Софії: Миколка, Геленка та Констянтинушка померли. Через відсутність на той час щеплень із сотні дітей до 21 року доживали лише 25. це медична статистика.

Тополі сріблясті недовговічні живуть 200 років. Тому навіть за віковими показниками ці дерева не   можуть бути  улюбленими чи сімейними родини Потоцьких.  Наразі дерева віджили своє. Під час повені 1980 року воно дуже постраждало, після цього почало гинути. Воно попало під удари брил льоду, що йшли з Верхнього ставу разом з потоком води та бруду. На  початку 90-х зрізали верхівку дерева. Дерево вже років 20 не   цвіте. 

Кілька років тому науковці вирішили відтворити ці дерева. Висадили та облаптували три таких дерева. Яке з них буде найбільш схожим на історичне, те й лишать. Якщо  у парку вмирає дерево, то поруч садять таке саме, щоб зберегти історичну  структуру парку.

 Тополя біла(срібляста) —листовидне дерево родини Вербових. Може бути до 35 метрів заввишки Має широку крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою світло-оливковою корою.  нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темно сіра, глибоко тріщинувата. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.