Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини та електронна пошта.

У 1962 році Джозеф Ліклайдер, керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США висловив ідею створення Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міноборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Ця мережа була названа ARPANET — Мережа Агентства передових досліджень. Всі роботи фінансувалися за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватися, її дедалі ширше почали використовувати вчені з різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.

 До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—1983 роках.

У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).

У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Всесвітній день Інтернету 30 вересня.

У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються.

У 2000 р. нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.

У 2004 р. Інтернет нараховував 700 млн користувачів, і найближчим часом їхня кількість зросте до 1 млрд. Число сайтів, що складало в 1993 р. 26 тис., сьогодні перевищує 5млн.

5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

Історія українського сегменту Інтернет починається 19-го грудня 1990 року, коли Юрій Янковський з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» ) під'єднався до світової мережі Інтернет. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.

Також сьогодні, 4 квітня, відзначається  День веб-майстра. Дата  свята вибрана невипадково: цифри 4.04 нагадують по своєму написанню помилку 404 ("Сторінка не знайдена"), що має пряме відношення до роботи веб-майстрів.
Веб-майстер - це людина, що займається розробкою веб-сайту або корпоративного додатка в інтернеті. Веб-майстер - професія досить нова, вона з'явилася зовсім недавно, в століття розвитку інтернету. 
Вперше термін "веб-майстер" ввів в обіг Тім Бернерс-Лі в документі "Керівництво за стилем гіпертексту в онлайні" в 1992 році. На початку 1990-х, коли "загальнодоступний" інтернет ще тільки починав розвиватися, функціонал перших веб-майстрів був дуже різноманітним: він включав в себе обов'язки веб-дизайнера, автора і модератора сайту, програміста, системного адміністратора, контент-менеджера (відповідального за смислове наповнення сайту), співробітника технічної підтримки сайту. З розвитком інтернету і появою більш великих сайтів технології їх розробки удосконалилися, що призвело до виділення спеціалізацій веб-майстрів в різні професії.