30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові, а також їхньої матері Софії, відзначається День усиновлення в Україні. Цей день є символом милосердя і добра по відношенню до людей. Днем заснування свята є 30 вересня 2009 року.

Це свято батьків і дітей, соціальних працівників та усіх причетних до цієї благородної справи, нашої держави в цілому, яка поступово втілює на практиці гасло ”Чужих дітей не буває”.

У день, коли на світ з’являється малюк, щасливі батьки сяють посмішками. Нові незвичні ролі - мама, тато… Вони відчувають себе іншими людьми - відповідальнішими, дорослішими, досвідченішими.

Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трішечки підріс, набув свого життєвого досвіду, навіть, зневірився у тому, що на світі є добрі та люблячі дорослі, батьки, які прийшли до батьківства шляхом усиновлення.

Батьківство - це велике щастя, і разом з тим велика жертовність. Це безмежне розуміння та бажання принести дитині трепетну мить радості. Це горе, поділене на кожного члена родини, та щастя, помножене на всіх. Родина, в якій є усиновлена дитина, – це родина назавжди.

Що просять діти-сироти у Бога

Тим, у кого тільки-но народжується бажання допомогти знедоленій дитині, хочеться побажати, щоб при зустрічі з нею, ви не зупиняли себе, не стримували поштовх притулити її до себе, погладити по голівці, взяти за руку. Загляньте у її сумні очі. Впізнаєте? Це ваша дитина. Вона чекала на вас від самого народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона буде пробачати вам помилки, так, як ви будете пробачати їй дитячу неслухняність. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших відносин лежатиме тільки любов.