Для України 30 квітня — день виходу у світ першого "Кобзаря" Тараса Шевченка.

Сьогодні під «Кобзарем» ми розуміємо збірку усіх творів геніального поета, проте у першому виданні містилося лише 8 робіт: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ`яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», а також вірш, який став своєрідним епіграфом і видання, і всієї творчості Шевченка - «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами». Його він написав спеціально для цієї збірки.
З усіх видань, які побачили світ ще за життя автора, перше було найбільш привабливим. Книга мала зручний формат, був використаний якісний папір, чіткий шрифт. Проте друкувався «Кобзар» російською транслітерацією української мови. Родзинкою видання стала гравюра на початку книги за малюнком Василя Штенберга, на якому був зображений кобзар із хлопчиком-поводирем.
Одразу після виходу збірки Т. Шевченка почали називати кобзарем. Та навіть сам поет іноді почав підписувати свої твори «Кобзар Дармограй». Вихід цієї книги, нехай навіть значно урізаної царськими цензорами, став подією величезного літературного і національного значення. Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників першого видання. Один з них зберігається у Черкаському музеї «Кобзаря».