Міжнародний день театру встановлений у 1961 році IX конгресом Міжнародного інституту театру (МІТ). Діяльність організації, згідно з її статутом, має бути направлена на «зміцнення світу і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу». Членом МІТа Радянський Союз став в 1959 році. З 1961 року СРСР - постійний член виконавчого комітету МІТа.

Перше міжнародне послання на честь Всесвітнього дня театру було написано в 1962 році французьким письменником і художником Жаном Кокто. СРСР отримав членство в Міжнародному інституті театру ще в 1959 році.Міжнародний день театру святкується 27 березня. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів глядачів

Нагадаємо, згадка про першу театральну постановку датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті, її сюжетом послужили образи єгипетській міфології - історії бога Осіріса. У стародавній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. Театр, як ми знаємо пройшов довгу історію розвитку. Давні греки зробили надзвичайно багато для розвитку театру. Глядачі сиділи на схилах пагорка. Дія п'єси відбувалася на трав'яному колі. Була спеціальна споруда, яка називалася «скене», вона використовувалася для виходу акторів, для переодягання й для розміщення декорацій.

У китайців перші вистави виглядали як танці в їх храмах. Пізніше почали використовуватися спеціальні майданчики. Це були прості сцени без завіси, освітлення й тільки мали дах, прикрашений як дах храму.

У Давній Індії драматичні вистави відбувалися на спеціально побудованих підведених майданчиках із тканинами на задньому фоні.
У середні віки християнська церква засуджувала всі форми театру, але пізніше релігійні вистави стали важливою частиною життя церкви. Священики у середні віки ставили сцени з Біблії, як частину церковного богослужіння.

У роки правління Єлізавети I театр в Англії зробив крок далеко вперед. У 1576 році актор Джеймс Бербідж спорудив першу будівлю спеціально для вистав. Вона називалася просто «театр».

Незабаром були побудовані інші театри, серед них «Глобус», де були поставлені багато п'єс Шекспіра. Глядачі стояли в ямі перед або навколо сцени або сиділи у кабінах навколо або над сценою.

Наш сучасний театр бере свій початок з цих ранніх англійських театрів.

Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).

Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.
Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.