26 липня 1930 група радянських льотчиків-парашутистів на чолі з Б. Мухортовим вперше здійснила під Воронежем серію стрибків з літаків. Ця подія поклала початок масовому розвитку парашутизму в СРСР.

На честь цієї події щорічно 26 липня професіонали і любителі парашутизму відзначають своє професійне свято - День парашутиста, який поки не затверджений законодавчо, але відомий і широко святкується серед парашутистів.

До кінця 1931 року радянськими парашутистами було виконано близько 600 тренувальних і показових стрибків. У цьому ж році молоді радянські інструктори скоїли низку стрибків на воду, в глибокий сніг, вночі з великої висоти і затяжні стрибки, які отримали в подальшому широке поширення.

Парашутний спорт захоплює і радянських жінок. 14 липня 1931 вперше в СРСР зробила стрибок з парашутом радянська жінка В. Кулешова. Дещо пізніше, 19 серпня, здійснили стрибки з парашутами В. Федорова та А. Чиркова.

Перший парашут був розроблений, сконструйований і випробуваний техніком-самоучкою Глібом Котельниковим, якого не залишали байдужим трагічні випадки в авіаційних польотах. Перший парашут був легким, покладеним у ранець, завжди перебував з льотчиком. Результати випробувань показали, що парашут діяв безвідмовно.

27 жовтня 1911 Котельников патентує свій винахід «РК-1» (російська, Котельниковський перший) і звертається у військове міністерство. Але бюрократична машина не усвідомила важливість винаходу, і пропозиція Котельникова була відхилена «через непотрібність».

Усвідомлюючи важливість справи, Котельников продовжує роботу і в 1923 році створює нову модель ранцевого парашута «РК-2», а пізніше модель парашута «РК-3» з м'яким ранцем, який 4 липня 1924 був запатентований. У тому ж 1924 Котельников виготовляє вантажний парашут «РК-4» з куполом діаметром 12 метрів. На цьому парашуті можна було опускати вантаж масою до 300 кілограмів. У 1926 році Котельников передає всі свої винаходи Радянському урядові.

Наприкінці 1929 року за рішенням партії та уряду парашути стали обов'язковими для авіації та повітроплавання.