17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг. Попередженням для нас є Олешківські піски на Херсонщині, які давно мають славу найбільшої пустелі Європи.

   «Понад 80% території багатьох районів у степових областях розорані, але за роки незалежності в Україні так і не створили службу, яка б опікувалась лісосмугами навколо полів. – розказує заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Василюк Олексій. – Через підпали стерні і умисне вирубування на дрова, лісосмуги багато де знищені, а відновлювати їх нікому».
   «По всій степовій зоні процвітає вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар грунту, спричиняючи пилові бурі. А на місці вивітреного чорнозему лишається гола порода. – пояснює Сергій Івко, голова громадської організації «Спілка друзів природи» (м.Токмак, Запорізька обл.). – «Опустелювання» - це не значить, що з пустелі Сахара до нас прийдуть бархани і засиплять наші села. Опустелювання «по-українськи» – це недбале ставлення до нашого чорнозему, на місці якого незабаром лишиться голий пісок».
   Степова зона є винятково кліматичним явищем, і така посушлива зона із спекотним літом і тривалими посухами є на кожному з материків. Саме завдяки степовому клімату протягом останніх 9 000 років утворились родючі чорноземи, на місці яких нині розкинулись обширні орні угіддя. Проте без специфічної спепової рослинності чорнозем встрачає струкутуру і починає стрімко деградувати. Таким чином, причинами опустелювання в Україні є високий рівень розораності і деградація лісосмуг.
   «Для того, щоб південь України став пустелею достатньо нічого не змінювати ще певний період. Однак невідомо, скільки часу та кропітких зусиль треба буде витратити, щоб відновити землю у майбутньому». – пояснює Григорій Коломицев, експерт НЕЦУ з питань біотичного моделювання, співзасновник проекту з моделювання біорізноманіття BioModel.
   «Збереження і відновлення природніх степів - найкращий спосіб поглинання парникових газів. Це є особливо важливим з огляду на загрози, які ставить перед людством зміна клімату, спричинена антропогенними викидами парникових газів». – розказує координатор Інформаційного центру зі змін клімату "КліматІнфо".
   З метою зупинити негативні процеси, які загрожують знищенням біорізноманіття та сільського господарства майже на 40 % території України фахівці НЕЦУ та кафедри лісомеліорації Національного унверситету біоресурсів та природокористування підготували та запропонували Кабінету Міністрів перелік заходів по зупиненню процесів опустелювання. Натомість протягом останніх двох років держава не проявляє інтересу до цієї проблеми. 
  Нагадаємо, що Генеральна Асамблея проголосила 17 червня «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» в 1995 році у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками посухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням. Опустелювання - це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США. 75% причин опустелювання в світі складає людська діяльність.