Хвороба Паркінсона відома вже майже 200 років. У 1817 році Джеймс Паркінсон обезсмертив своє ім'я, опублікувавши докладний опис всього 6 випадків тремтливого паралічу в статті, яка називалася "An Essay on the Shaking Palsy". У наші дні паркінсонізм вважається другим за поширеністю нейро-дегенеративним розладом після хвороби Альцгеймера.

Ризик захворювання паркінсонізмом зростає з 1% у тих, кому за 60, до 4% у людей старше 80 років. Але не милує він і молодших - у 5-10% випадків захворювання починається у віці від 20 до 50 років.
Символом міжнародного руху боротьби з паркінсонізмом став червоний тюльпан

Наприклад, відомий актор Майкл Фокс, що полюбився багатьом після серії фільмів "Назад в майбутнє", вже 20 років бореться з хворобою Паркінсона, якою захворів у 30-річному віці. За однією з версій, хвороба розвинулася у нього після зйомки невдалої сцени повішення у фільмі "Назад в майбутнє-3".

Версія, звичайно, ефектна, і не гірше будь-якої іншої, бо, на жаль, за 200 років причина хвороби Паркінсона не встановлена. Ні, звичайно, багато що про неї вченим стало відомо, і навіть Нобелівська премія за 2000 рік з медицини була присуджена за пояснення механізму хвороби Паркінсона. Але пояснити не означає вилікувати, а механізм і причина - не завжди одне і теж. Коротше, офіційна медицина на сьогоднішній день причини паркінсонізму не знає, і лікувати хворобу Паркінсона не вміє. Ось такий сумний факт.

Сумний він ще й тому, що хвороба Паркінсона має тенденцію розвиватися. Починаючись зі скутості і тремтіння м'язів, сповільненості рухів і труднощів з рівновагою, паркінсонізм з часом може призводити до слабоумства, тим частіше, чим довший період захворювання. Ризик слабоумства при хворобі Паркінсона зростає в 6 разів, і в цілому деменцією захворює близько 30% хворих паркінсонізмом. Це пов'язано зі зниженням якості життя і необхідністю в догляді, а також з підвищеною смертністю.

Світова спільнота серйозно стурбована проблемою боротьби з паркінсонізмом, існує кілька великих організацій сприяння проведенню наукових досліджень та підвищенню якості життя людей, хворих на паркінсонізм, і їх сімей. Сучасні досягнення в вивченні патогенезу ХП, створення нових лікарський препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя хворих на тривалий час.

Увага світової громадськості до цієї хвороби невипадкова. Паркінсонізм – достатньо поширене захворювання, що вражає людину на самому піку його інтелектуальної активності. У всьому світі приблизно 4 млн. чоловік страждають цією недугою.

На сьогоднішній день в дослідженні шляхів боротьби із захворюванням досягнутий певний прогрес. Відкриті нові методики лікування. У більшості високорозвинутих країн проблемі хвороби Паркінсона приділяється найпильніша увага не тільки з боку комерційних дослідницьких центрів і клінік, але і на державному рівні.

Особлива проблема хворих паркінсонізмом полягає в нездатності обслуговувати себе, а також в непідготовленості близьких родичів до догляду за цими хворими. Тому захворювання являє собою серйозну соціальну проблему.
  День народження Джеймса Паркінсона, 11 квітня, оголошено Всесвітнім днем боротьби з паркінсонізмом, а символом міжнародного руху став червоний тюльпан (навіть виведений спеціальний сорт "Доктор Джеймс Паркінсон").