Це свято, що існує вже більше 30 років, установлене Указом Президії Верховної Ради СРСР1980 року.

Легка промисловість - одна з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція цієї галузі забезпечує українців тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання.

Трохи більше, як 20 років тому, у 1990 році сотні тисяч українців працювали у сфері легкої промисловості, тоді ж галузь формувала близько 15% надходжень у державний бюджет, вартість продукції, випущеної в цій галузі, оцінювалася в 15 млрд. доларів.  Вагомий вклад у розвиток галузі вносили і мої земляки – працівники уманської швейної фабрики «Роксолана».

Я теж маю досвід роботи у цій галузі. Тому не на словах знаю, якою нелегкою є ця праця. На уманську швейну фабрику я прийшов працювати у 2000 році. Був менеджером відділу забезпечення і займався повним забезпеченням фабрики фурнітурою. В ті часи легка промисловість із Європи пересувалась на Схід. Мабуть, це був пік розквіту підприємства. Фабрика мала кілька серйозних іноземних замовників. Більше ніж 800 людей працювали в три зміни. Шили жіночий та чоловічий верхній одяг. Особливою повагою тоді користувались фабричні жакети, пальта та на півпальта. Це було активно діюче сильне підприємство.

Одним із останніх замовників була найбільша французька авіакомпанія ”Ейр Франс», що замовила уманський фахівцям пошив жакету для стюардес. Форма французької стюардеси — це жакет і спідниця темно-синього кольору. Уманчани шили лише верхню частину. Тоді до створення ескізів вбрання долучився сам Крістіан Лакруа.

З того часу багато що змінилось. За клієнта треба було боротися та розвивати власний внутрішній ринок. На фабриці так і не з’явився ефективний власник. Підприємство залишилися без запасів матеріалів та оборотних коштів. Почався відплив найкваліфікованіших кадрів. Проблема в легкої промисловості, яка існує в Умані і в усій нашій державі загалом знайома і самій Європі. Там нині теж багато фабрик закрито. Причина -  глобальний поділ праці. У сучасному світі левова частка підприємств легкої промисловості зосереджена у Китаї. На сьогодні конкурувати з цією країною вкрай важко, бо у них є фахові виробництва, що виготовляють надзвичайно якісні речі.

Нині аби повернути колишню славу нашій легкій промисловості треба докласти багато зусиль: стимулювання розвитку власної сировинної бази, створення конкурентноспроможних підприємств, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, розвиток галузевої науки і, звісно, захист вітчизняного виробника від недобросовiсної конкуренції.

Сьогодні легка промисловість Умані знаходить у складному становищі. Але я сподіваюсь, що завдяки спільним зусиллям вона у майбутньому буде займати лідерські позиції, а продукція користуватиметься попитом не тільки серед українського споживача.

Сьогодні, у День працівника легкої промисловості я від щирого серця вітаю всіх працівників цієї галузі. Це не тільки професійне свято, а й день вдячності людям, за їхню нелегку працю. Бажаю нових здобутків, процвітання, нехай удача ніколи не повертається до Вас виворітною стороною. Міцного здоров'я, щастя та благополуччя Вам та Вашим рідним.

Щиро ваш,

Директор ПП «Дикун»

Андрій Дикун