Його називають по-різному: День міжнародної солідарності трудящих, День праці, Першо­травень, Свято праці. Так само неоднозначно ставляться до свята пересічні українці. Одні відверто радіють з нагоди відпочити на по­чатку травня десять днів (або менше, залеж­но від розпорядження Кабміну), інші заклика­ють викреслити Першотравень з календаря, бо це – пережиток радянської доби.

НІЯКЕ ВОНО НЕ РАДЯНСЬКЕ

Ті, хто вважає День міжнародної солі­дарності трудящих винятково радян­ським святом, не просто помиляються, а не знають історії. Бо цей день бере поча­ток не з Росії і навіть не з Європи, а із Сполучених Штатів Америки. І сягає ко­рінням у ХІХ століття. 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники вдалися до страй­ку проти 10–15-годинного робочого дня, вимагаючи зменшити його до 8 годин. Зупинилися всі підприємства, люди ці­лими сім’ями вийшли на вулиці. Страй­ком керували члени Міжнародної робіт­ничої асоціації. Власники фабрик і заво­дів не очікували таких велелюдних ма­ніфестацій. На третій день страйку один управляючий фабрикою винайняв штрейкбрехерів, які влаштували сутич­ку з працівниками. Найманець-провокатор кинув у демонстрантів бом­бу, а поліцейські, що прибули приборка­ти безлад, без попередження відкрили вогонь по протестувальниках. 6 робітни­ків було вбито, більше 50 поранено.

А вже наступного дня поліція вдер­лась до робітничих клубів, друкарень та помешкань і без ордерів арештувала «підозрілих», яких потім віддала до суду. Присяжним добре заплатили, попере­дньо роздавши інструкцію: агітацію ро­бітників за об’єднання з метою захисту своїх прав прирівнювати до важкого кри­мінального злочину – убивства. Без жод­них докорів сумління присяжні одного­лосно ухвалили смертний вирок активіс­там робітничого руху. 5 ініціаторів пер­шотравневої демонстрації було засудже­но до страти, але робітників це не зупи­нило, а спонукало до активізації діяль­ності. Боротьба за скорочення робочого дня тривала попри зіткнення з владою.

Після цих подій І конгрес ІІ Інтернаці­оналу в Парижі на честь загиблих амери­канських робітників ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демон­страціями. І в ході маніфестацій висува­ти соціальні вимоги, залежно від того, чого бракує робітникам.

"МАСОВЕ" СВЯТО В СРСР

Вперше широко відзначили цей день 1890 року в Австро-Угорській та Росій­ській імперіях, Німеччині, Данії, Бель­гії, Швеції. Нині Першотравень не ото­тожнюють з боротьбою трудящих проти визискувачів, як було понад століття тому. Однак у більшості навіть благопо­лучних країн цього дня відбуваються по­тужні акції протесту. У переддень свята праці у Франції, Швеції, Німеччині, Пор­тугалії, Угорщині, Греції зводять симво­лічні барикади, профспілки виводять на демонстрації мільйони людей, доведе­них до відчаю так званими ліберальни­ми реформами.

Після Жовтневої революції 1917 року свято стало офіційним і в СРСР: у цей день проводились демонстрації трудящих і військові паради (перший першотравневий парад РСЧА відбувся в 1918 році на Ходинському полі). На другий день свята, як правило, у всій країні проходили «маївки» — масові святкування на природі.

1 травня став «масовим святом» в СРСР. І це дійсно було свято для трудящих, які отримали додатково два вихідних дня. Травневі гуляння проходили по всій країні. У цей день люди дружно йшли на демонстрацію з транспарантами та квітами. Обов'язковим атрибутом Першотравня був святковий стіл.

З першим травня тісно пов'язане виникнення маївок. Це зібрання всієї родини або компанії для проведення пікніка. Пікніки проводяться 1-го чи 2-го травня. Ця традиція святкування на природі була придумана в СРСР і збереглася до наших днів. Спочатку, в дореволюційній Росії, маївка представляла собою нелегальні збори робітників, що влаштовувалася за містом в день 1-го травня. Маївки переслідувалися царською поліцією. За радянських часів маївки стали в більшій мірі формою колективного відпочинку.

1 травня 1990 останній раз відбулася офіційна першотравнева демонстрація. 1 травня 1991 на Червоній площі відбувся мітинг, організований Московською федерацією профспілок та Асоціацією вільних профспілок, проти підвищення цін.

З 1992 року всенародно улюблене свято перейменували в «Свято весни і праці». В Україні, яка стала незалежною на той момент, свято зберегло свою колишню назву.