1 травня 1840 року у Великобританії надруковано дві перші в світі поштові марки - чорна однопенсова і синя двопенсова з профілем королеви Вікторії. Через п'ять днів марки почали офіційно використовуватись в якості оплати поштових послуг.

У 1835 році британський парламент прийняв рішення про реформування поштової служби країни, яка була дорогою повільною і ненадійною. Серед недоліків була і залежність поштових тарифів від відстані пересилання і кількості сторінок у листі. Крім того, за отримання листа платив одержувач і міг відмовитись отримувати лист. Це приводило до зловживань як з боку отримувачів, так і поштової служби - листи могли цензуруватись і повертались відправнику як недоставлені, а також отримувач міг прочитати лист (конвертів у широкому вжитку не було), а потім відмовитись його оплачувати.

Через два роки, 6 січня 1837 року, англійський вчитель Роуленд Хілл подав у відповідну парламентську комісію записку, в якій запропонував ідею передоплати пошти "за допомогою шматочка паперу, настільки маленького, щоб тільки розмістити на ньому печатку, і покритого із зворотного боку клейовим шаром, який відправник може, злегка зволоживши, приклеїти на зворотному боці листа". Він також пропонував використовувати єдиний тариф у 1 пенні при відправленні листів стандартної ваги. Незважаючи на складнощі з реалізації, британський парламент законодавчо закріпив концепцію Хілла 7 серпня 1839 року.

У спеціальному конкурсі проектів першої поштової марки і конвертів, на який було представлено в загальній складності 2700 пропозицій, перемогла ідея зобразити легко впізнаваний профіль 15-річної принцеси Вікторії. Форми для друку виготовив гравер Чарльз Хіт на основі камео, створеного в 1837 році гравером королівського двору Вільямом Вайоном. Із-за чорного фону і вартості марки в один пені її назвали "Чорний пенні". Марки друкувались металографічним способом на листах, які містили 240 марок у 20-и рядках - один лист з марками коштував один фунт, а один ряд з 12 марок коштував один шилінг.

Хоча офіційне використання марок було заплановане на 6 травня, вже з 1 травня кілька листів з марками були подаровані впливовим і відомим особам Великої Британії. Частина з них були погашені вже 2 травня. 8 травня в обіг увійшли двопенсові марки на синьому фоні з тим же малюнком (хоча у колекціонерів є ці марки, погашені також 2 травня). Крім вартості і службових текстів на перших марках не було ніяких інших надписів - з тих мір англійські марки єдині у світі, на яких не вказується країна походження. Перші марки розрізались в ручну і лише наступні випуски були надруковані з перфорацією для полегшення відривання.

"Чорний пенні" був надрукований у кількості 68 808 000 штук і до наших днів вони дійшли як у вигляді нерозрізаних листів (850 з них зберігаються в Британському музеї пошти), так і окремих погашених та непогашених марок. В кінці 1840 року, після того як практика показала непрактичність чорного фону для проставляння штемпелів, з форм «Чорних пенні» почали друкуватись марки з червоним зображенням.

Поштова реформа привела до значного збільшення кількості поштових відправлень (на 120% за один рік), спрощення обробки пошти і пришвидшення їх надходження до адресатів. Завдяки цьому Роуленд Хілл був прийнятий на роботу у поштове відомство і в 1854 році очолив його. Він також став членом Королівського товариства і був удостоєний почесного ступеня Оксфордського університету. По смерті Хілла він був похований з почестями у Вестмінстерському абатстві.