Цей день відкрив рахунок тим до­вгим дням і ночам, через які пройшов наш народ до Перемоги. За цим днем були і такі для нашого міста дати, як 1 серпня 1941 року, коли Умань окупували гітлерівці, і 10 березня 1944 року — день її визволення від фашистської чуми — всього довгих 955 днів та ночей, понад 2,5 роки фашистських звірств, знущань, пограбу­вань... — всього, що принесла з собою німецька свобода».

В архівному відділі міської ради зберігаються документи, що розповідають про захисників Вітчизни, про героїзм нашого народу у боротьбі з фашистськими окупантами. Це Книга Пам’яті України, реєстрова книга про остарбайтерів. реєстр актів про збитки, нанесені Умані німецько-фашистськими ми загарбниками в часи окупації, спогади ветеранів, розповіді про самих ветеранів, листи з фронту, пам'ятний лист з автографами учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, які проживають в м. Умані.

Вчитуєшся в архівні документи, що зберегли для нащадків відгомін тих жорстких боїв, і ніби гортаєш живі сторінки історії своєї Батьківщини, долучаєшся до невмирущої пам'яті народу...

Без хвилювання не можна перечитувати спогади колишнього директора середньої школи № 2 Сергія Пахомовича Палія:

«... Радіо обірвало радісні думки повідомленням про війну!

Все погасло, не хотілось вірити в те страшне, що несла з собою війна...

Бої, які розгорнулися на Україні в липні-серпні 1941 року, захопили і територію Уманщини. Націлившись на Київ, шоста німецька армія, підкріплена моторизованим корпусом першої танкової групи, наступала  з району Бердичева, через білу Церкву на умань. Одинадцята німецька третя румунська армії наступали з Могилів-Подільська на Гайсин і Умань. Війська шостої і дванадцятої Радянських Армій, ослаблені тяжкими попе­редніми боями з ворогом, змушені були залишити Умань. Ворог вступив у місто 1 серпня 1941 року. Вже в перші дні оку­пації гітлерівці показали своє звіряче обличчя...».

Унікальний документ, що незаперечно підтверджує факти гітлерівських злодіянь на території міста в період його окупації: «Реєстр актів про збитки, нанесені німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками місту Умані, Київської області в період з 1 серпня 1941 року по 10 березня 1944 року», складений у березні-травні 1944 року міською комісією при Уманській міській Раді депутатів трудящих.

На підставі представле­них актів комісія констатувала. що за період окупації низка діючих підприємств союзного та республіканського значен­ня, такі, як заводи „Росткаучук». мотороремонтний, лікеро-горілчаний, хлібокомбінат, пивоварний, птахокомбінат, електростанція, держмлин №5 були підірвані і спалені. Школи, лікарні, дитячі садки і дитячі будинки зруйновані повністю або дуже пошкоджені. Вищим навчальним закладам — сільськогосподарському та учительському інститутам, технікуму механізації нанесені серйозні збитки. Знищені і пограбовані пам'ятки мистецтва та культурно-історичні й наукові заклади: державна бібліотека, музей, державний історичний архів, в якому зберігались документи з 1756 по 1935 рік. Не було жодної галузі народного господарства міста, якій би не були нанесені збитки німецько-фашистськими загарбниками. їх загальний розмір по місту вилився у суму 161 мільйон 208.6 ти­сячі карбованців (за кур­сом 1944 року).

Але нічим не виміряти страждання мирних жите­лів Умані, які їм довелося витерпіти від загарбників. Як свідчить акт від 13 березня 1944 року про звірства фашистської влади над цивільним населен­ням Умані та прилеглих сіл, ко­місія в ході розслідування ви«-] явила понад 250 розстріляних мирних жителів Умані (чолові-! ків, жінок, дітей) і підтвердила! що люди були знищені протягом останніх 1,5-2-х місяців...

За матеріалами газети "Уманська зоря" від 21 червня 2013 року, №25