Ґрунтова волога – один із важливих показників, який впливає на врожай. Формування ґрунтової вологи на початок весни залежить від кількості опадів за осінньо-зимовий період, глибини промерзання ґрунту, наявності снігового покриву та інтенсивності танення снігу.

Як повідомив у Facebook начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань, умови для формування вологозапасів ґрунту на початок весни 2020 року в області складаються малосприятливо.

Причина – значний дефіцит опадів, який зберігається вже 12 місяців, випало практично вдвічі менше від можливої кількості. Як наслідок, запаси вологи на кінець осені, на окремих площах, виявились рекордно низькими.

Через погодні аномалії, переважала тепла погода з практично відсутністю снігу, слабко мерзлим або талий ґрунтом та незначною кількістю опадів. Метеостанціями області 8 лютого були взяті вологозапаси ґрунту на тестових полях, їх результати показують, що запаси вологи в метровому шарі – найменші за останні 30 років.

Збереження потенціалу майбутнього врожаю озимини у великій мірі буде залежати від проведення її підживлення по мерзлоталому ґрунту, яке в області триває та обробки посівів проти хвороб та шкідників.

Запаси вологи, що очікуються на початок весни сприятимуть засвоєнню добрив. Однак, зважаючи на їх прогнозовану кількість – 120-150 мм в метровому шарі та можливу весняну засуху, слід приділяти велику увагу агротехнічним заходам, спрямованим на вчасне закриття i збереження ґрунтової вологи; підібрати строки сівби ярих, глибину залягання та норму висіву зерна, які ефективно працюють в умовах дефіциту вологи та провести комплекс весняно-польових робіт у стислі строки, щоб використати зимові запаси.

Цікаво, що роком рекордсменом з найбільшим вмістом вологи в ґрунті в області на початок весни є 2013, коли в метровому шарі містилося 180-230 мм. Найменший вміст – 100-130 мм спостерігався у 1997 році.

Джерело: ТК "ВІККА"