Колектив Уманського краєзнавчого музею віддав у друк першу частину щоденників «Умань та уманчани очима П.Ф.Курінного( з особистих щоденників за 1989-1917 рік)».
      - Петро Федорович Курінний все своє свідоме життя вів щоденники. Сьогодні вони – унікальне історичне свідчення про людину і про час, справжній «людський документ» який дає можливість дізнатися та зрозуміти життя наших дідів, наше минуле, - каже в.о. директора музею Юрій Торгало. - Ці щоденники – погляди інтелігентної людини на історичні події з середини. Читаючи їх ми поринаємо у життя 100 річної давнини – з повсякденним життям, іменами  жителів, архітектурою, життям Івангородського передмістя.
       Додає:
     -У свій час щоденники Петра Федоровича вивіз його син Петро і зберігав у особистому архіві. У 2008  році ці рукописи Курінного від його онука Юрія Денбського були передані правнучці Ірині Гранкіній. З кінця 2008 року їх повернули до Умані. Збереглися  «Щоденники» за 1914-1919, 1921,1922,1925,1926,1928,1929 роки. Усього - 14 зошитів.
      У першій книзі відтворюються події з життя уманчан в період з 1910 по 1917 роки. Вивчення документів зайняло не один місяць кропіткої роботи.
    - Ми довго звикали до специфічного почерку Петра Федоровича. Його рукописи дали можливість відтворити реальну картину того, як і чим жило місто у ті часи: як пересічні громадяни, а також  чиновники і духовенство зустрічали та переживали всі перепитії тих неспокійних років. Петро Федорович мав дуже активну громадську позицію був адвокатом, громадським і кооперативним діячем, а тому в його оточенні було багато різних людей і у своїх записах він передавав достовірні настрої та події з життя уманчан початку 20 сторіччя.
      Книга орієнтована не лише на істориків, а і на звичайного читача.
    - Звісна річ, що історикам, дана книга буде дуже корисною, але і уманчанам  вона також буде цікавою, - переконують в музеї. - В ній можна прочитати і про події у конкретних районах, які зараз хоч і суттєво змінилися, та їх легко впізнати із записів. А ще буде досить цікаво віднайти прізвища знайомих чи можливо навіть своєї родини, і дізнатися як прадіди ладнали свої справи і що переймало їх.
 

  До речі:

     Унікальність того, що рукописи повернулися у місто, насправді вражаюча, адже Петро Федорович Курінний - батько Петра Петровича засновника Уманського краєзнавчого музею, який підтримуючи діяльність українських націоналістів, на фоні репресій 30-х років, продовжував відстоювати матеріальні і духовні спадщини українського народу. Та перед приходом радянської армії, усвідомлюючи можливість репресії у 1943 році забравши щоденники батька  і цінні папери емігрував до Германії за, що Радянська влада просто викреслила його ім’я із сторінок історії життя краєзнавчого музею  і не залишила навіть найменших згадок про нього. Тому ніхто і уявити не міг, що через стільки років родинні записи Курінних знову будуть слугувати вивченню історії Уманщини.
     Довідка Петро Федорович Курінний - батько видатного українського історика, археолога, музеєзнавця,засновника Уманського історичного музею – Петра Петровича Курінного. Він був одним із ти, кого називають «self-made man»тобто людиною, яка зробила себе сама. Син кріпака із села свинарка. Петро Курінний та його дружина Пелагея мали  чотирьох синів та двох дочок. Жила сім'я в Івангородському передмісті Умані.