В День партизанської слави, який в Україні відзначали 20 вересня від імені народного депутата України Антона Яценка привітала  учасників партизанського руху міста Умані, помічник депутата Олена Юрченко.
На жаль, сьогодні в місті Умань серед живих залишилося лише чотири колишніх  партизана – підпільника.
  Від імені Антона Яценка, Олена Юрченко подякувала ветеранам  за подвиг та перемогу і побажала здоров'я, добра та благополуччя.
Також колишні партизани отримали  в подарунок від депутата сучасні радіоприймачі.

Нагадаємо, Антон Яценко постійно допомагає відновлювати пам’ятники на  місцях поховань загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, споруджувати  дошки-памяті з іменами солдатів, яких довгий час були у забутті.
Так,  цього року Антон Яценко допоміг в місті Умань встановити меморіальну дошку на братській могилі колишнього Лазарету №2 Шталагу 349 та інформаційний  стенд «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» на меморіальному комплексі «Воїнам, що загинули за Батьківщину», організувати перепоховання солдатів у селі Углуватка Христинівського району.

Для довідки:
    В місті Умані проживає 4 партизана - підпільника, які винесли на своїх плечах всі негаразди війни та знущання фашистських окупантів.
Артеменюк Віталій Іванович –народився в сім’ї селянина 1930 року в селі Ухожая, Христинівського району Черкаської області.
Активний учасник ветеранського руху м. Умань, член президії міської ради ветеранів війни та праці.
В період Великої Вітчизняної війни (1942-1944 роках)  учасник партизанського руху Уманського, Тальнівського та Христинівського районів.
В 1946 році закінчив Дарницьке  ремесляне училище,   після закінчення якого почав працювати токарем в Уманських центральних майстернях.
В 1973 році, без відриву на виробництві,  закінчив Уманський технікум механізації, та в 1984 – вечірнє відділення Донецького Державного університету за спеціальністю інженер-механік. Працював на Уманському заводі «Уманьферммаш», начальником Уманської телефонної станції, заступником начальника міжрайбази, начальником цеху Уманського дослідного заводу. Нагороджений орденами  І та ІІ ступеня «Вітчизняної війни», «За мужність».
Осадченко Ніна Іванівна - 1923 року народження, інвалід Великої Вітчизняної війни І групи, член сім’ї померлого ветерана війни. До виходу на пенсію працювала на заводі «Мегомметр». В період Великої Вітчизняної війни була секретарем Дуніловського підпілля, Вітебської області, Білорусія.
Нагороджена орденами: «Червона зірка», «Вітчизняної війни», «За мужність». А також медалями «Партизану Вітчизняної війни», «За перемогу над Германією», «Герою Радянського союзу 1941-1945», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» та багатьма іншими.
Шекстело Катерина Харитонівна - 1921 року народження, інвалід Великої Вітчизняної війни І групи. До виходу на пенсію працювала в пологовому будинку. З 1942 по 1944 роки перебувала в партизанському загоні ім. Фрунзе, Мінської області. Катерина Харитонівна нагороджена орденами „Великої Вітчизняної війни” ІІ ступеня, орденом „Богдана Хмельницького” ІІІ ступеня, медалями „Партизан Вітчизняної війни”, „За перемогу над Германією у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр”.
Іченська Людмила Федорівна - 1921 року народження, інвалід Великої Вітчизняної війни І групи,  вдова померлого ветерана війни.
В період Великої вітчизняної війни перебувала в партизанській організації під керівництвом лейтенанта Миколи Мохорти Гайворонського району. Має дочку. Останні п’ять років проживає у дочки в м. Київ.
Русняк Микола Кирилович - народився 1938 року в селі Серединці Шепетівського району, Хмельницької області, В період Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. піддавався репресіям і гонінням в зв’язку з підпільно-партизанською діяльністю батьків. Нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» та багатьма іншими ювілейними медалями.
    Лодочнікова Тамара Сергіївна - народилася 1924 р. н., учасник війни, інвалід ІІ групи загального захворювання. До виходу на пенсію працювала на заводі „Строймаш” в м. Прилуки. Нагороджена медалями „Захисник Вітчизни”, „За мужність”, „За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні”,”50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”, ”60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”, ”65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”. Лодочнікова Т. С., вдова учасника підпільно – партизанського руху Волосожара Володимира Хомича, який перебував в партизанському загоні в с. Паланочка, Маньківського району.