Наприкінці минулого тижня до міста Умань на Черкащині з'їхалися 22 тис. хасидів із Ізраїлю, США, Росії, Франції, Ефіопії. У ніч на 17 вересня вони почали триденне святкування Рош а-Шану — Нового року за юдейським календарем. Про це повідомляє "Gazeta.ua".

14 вересня до Умані приїхали олігарх Вадим Рабинович та казахстанський мільярдер Олександр Машкевич у супроводі головного рабина хасидів в Україні Моше Асмана. При в'їзді в місто їх зустрічають мер Юрій Бодров і двоє його заступників. Кортеж із восьми автівок прямує до могили цадика Нахмана на вул. Пушкіна. Бізнесменів супроводжує патрульний автомобіль з мигалками.

Уздовж вул. Пушкіна стоять три міліцейські блокпости. Паломників пропускають за перепустками. Щоб потрапити до домівок, місцеві показують прописку в паспорті.

Працівники "Грифона" зупиняють дівчину з розпущеним волоссям. Наказують зібрати його у хвіст, пов'язати голову хусткою. Пояснюють: серед хасидів чимало ортодоксальних, можуть камінь кинути.

Між другим і третім пропускним пунктом стихійний ринок. Місцеві торгують із землі рушниками, іграшками, темним жіночим одягом.

Троє паломників з Європи йдуть у бік могили. Двоє у начищених чорних туфлях, третій у кросівках.

— Тут дуже гарно, Умань благословенне місто, — каже англійською Джебраїл Люфт, 34 роки, із Великої Британії. — Був у Ізраїлі. Розумію, чому Рабі обрав Умань. Тут зелені дерева, вода. Клімат дуже особливий. Я теж тут, може, жив би, якби мав можливість розвивати свій бізнес.

Двоє його супутників несуть молитовники — сідур.

— Увечері хочу піти у парк Софіївка. Рабі писав, туди обов'язково треба сходити, — говорить Іцхак Аронович, 39 років.

— Але треба бути обережними. Чув, що вночі там можуть пограбувати, — додає Джебраїл.

За півлітрову пляшку мінеральної води на ринку правлять $1-3. 200-грамова упаковка вівсяного печива коштує 20-25 грн. На узбіччі торговець пропонує чоловікам лисячу шапку-вушанку за $35.

— Ціни "ван долар" нема, — говорить Микола. Прізвище не називає, бо не має дозволу торгувати. — Євреї звикли купувати все за безцінь, торгуються. Вони знають тепер, де в Умані великі супермаркети, що там можна купити сувеніри та одяг жінкам, тому йдуть туди. Пару років тому за місця тут на ринку билися. Сьогодні продавців мало.

— Хороше хутро. І недорого, — придивляються до краму чоловіки. — Купимо у четвер чи п'ятницю, перед від'їздом.

На вул. Пушкіна, 30 в липні бізнесмен Аврахам Бергер із США почав споруджувати триповерховий готель. Звів два поверхи. Будівництво зупинив через протести місцевих. У готелі живуть 200 паломників, 30 поселилися надворі, у наметі.

Балкон новобудови на метр врізався в обійстя родини місцевого Бориса Чукаля. Він поскаржився на бізнесмена у міськраду, у відділ містобудування.

— Не знаю, як переживемо ці свята, — каже Борис Чукаль. — Погодження на постройку готелю в нас ніхто не брав. 200 чоловік цілий день співають, празнують. Ми не можемо ні спати вночі, ні вдень відпочити. Тут шум, як в аду, тільки немає котлів. Мені радять звернутися в суд. Але в нас такі суди, що все рішать гроші. В мене так багато грошей немає.

9-поверхівка на вул. Пушкіна, 46 виходить вікнами на могилу Нахмана. Більшість квартир у ній викупили хасиди. Кажуть, вони оформили житло на уманців.

У вікнах горить світло, хоча надворі ще видно.

— Їм не можна працювати, а вимкнути і ввімкнути світло — робота. В цей день вони навіть цигарку підпалити не мають права, — говорить Дмитро Жмуть, 29 років. Він здав свою квартиру п'ятьом ізраїльтянам. Щодня приходить сюди вранці і ввечері — боїться, щоб не спалили.