08:02:50 | 09 травня 2019
 «Управління земельними ресурсами в ОТГ: проблеми та перспективи»

Недоотримання надходжень до місцевого бюджету від плати за землю - це одна  з тих проблем, що найчастіше виникають під час діяльності ОТГ. Земельні ресурси є територіальним базисом життєдіяльності громади, основою розвитку сільської економіки. 100% податку на землю, в тому числі і за межами населених пунктів, йде в бюджет ОТГ. Це означає, що земельний податок є важливим джерело наповнення бюджету ОТГ. Якщо громада бажає, щоб за цією статтею надходження були максимальними,  то необхідно забезпечити сплату цього податку усіма власниками і користувачами земель. Це набагато ефективніше, аніж необґрунтоване підвищення ставки земельного податку. Про цю та інші проблеми, пов'язані із управлінням та використанням земельних ресурсів ми поговорили з  Сергієм Замідрою та Віталієм Дяківом.

Сергій Замідра - Немішаївський селищнийголова, член правління Асоціації “Професійний уряд”, фіналіст телевізійного проекту “Нові лідери”.

У 2017 році Немішаєве було вибране одним з 3-х пілотних населених пунктів для реалізації ініціатив з належного врядування від Ради Європи; відібране Представництвом ЄС для підтримки розробки та впровадження Плану місцевого економічного розвитку. Електронний квиток «Соціальна картка немішаївця» була визнана кращої практикою місцевого самоврядування України.

У 2018 було успішно запроваджено «Геолокацію електричних опор селища», що дало можливість вести облік всіх опор, які були передані у власність селищній раді.

Немішаївська громада  - це яскравий приклад прогресивної, інноваційної, креативної громади, що активно розвивається на основі  впровадженняGIS технологій.

Віталій Дяків  - депутат Давидівської ОТГ. У минулому - наймолодший сільський голова України. П'ять років тому йому вдалося майже неможливе - він виграв вибори селищного голови у  21-річному віці. Після реформи децентралізації Віталій Дяків домігся того, щоб село Давидів став центром об'єднаної територіальної громади.  

Давидівська об'єднана територіальна громада знаходиться біля Львова. Вигідне економічне та географічне розташування сприяє розвитку громади і забезпечує хороші показники бюджету. У Давидівській ОТГ навіть працює система відеоспостереження. Вона значно зменшила рівень злочинності. Тепер у планах жителів - запровадження геоінформаційної системи, яка допоможе ефективно управляти земельними ресурсами ОТГ.

Недоотримання надходжень до місцевого бюджету від плати за землю.Чи є така проблема у вашій ОТГ/громаді і якщо так, то як ви її вирішуєте?

- Сергій Замідра.  У нас основними платниками   за землю є залізниця та окремі промислові підприємства. У нас, скоріше, є труднощі, пов'язані не з платою за землю, а з податками з нерухомості. Ключова проблема  - через несплату податку за землю з промислових підприємств. Вона, як правило, в Україні пов'язана з ухилянням від укладення договору оренди. І це зробить інколи тяжко. Ми шукаємо шляхи, як переконати  підприємців, що треба укладати договір оренди. Це одна частина. Якщо говорити про  податок з нерухомості - це є питання про те, хто має його платити, як, в яких розмірах. Тут стоїть питання про відповідні реєстри і тих, хто має бути платниками. Зараз формується реєстр громади і, в тому числі, окремий реєстр власності громади. Далі це вже буде коригуватися  податковою, хто є платником, хто не є платником і де є якісь втрати по податку. Але це ще поки що в розробці. Зараз податкова самостійно нараховує відповідно до тих даних, які в неї є.

 - Віталій Дяків. Практично на кожній сесії наші депутати подають питання про подовження договорів оренди на ті чи інші землі, про нові договори оренди земельних ділянок. Проблема полягає  в тому, що підприємці не завжди хочуть платити стільки, скільки мали би платити. Ця проблема була в нас і до об'єднання і після об'єднання. Сільський голова разом з апаратом сільської ради, земельним відділом спонукають підприємців сплачувати земельний податок. Спонукають, щоправда, різними шляхами. Договори на землю укладаються на десять, двадцять років, але кожного року треба поновлювати ті ж договори. Тож , коли підприємці  приходять у сільську раду  поновити договір, то їм задають питання про сплату на землю.

- У статті 287 Податкового кодексу України сказано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності  або права користування земельною ділянкою. Але поширеною є така практика: право на частину земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян,

досі не оформлено – і вони не є об’єктами оподаткування чи сплати орендної плати.  Окрім того, немає дієвих механізмів стимулювання громадян до оформлення їхнього права на землю чи внесення інформації про вже оформлені земельні ділянки у Державний земельний кадастр. Як часто Ви зустрічаєтесь у роботі з проблемами, зумовленими браком інформації про земельні ресурси?

- Сергій Замідра. У нас питання з реєстрами у селищі вирішується. Окремо у нас створено реєстр територіальної  громади. Він уже в нас на 80% наповнений. Це реєстр жителів і реєстр об'єктів у співвідношенні з кількістю жителів.У нас створений також геопортал селища, де уже нанесені відповідні об'єкти з прив'язкою до геолокацій. Аерофотозйомку ми зробили ще півтора роки назад. Тепер на ту аерофотозйомку накладаються шари і таким чином ми формуємо наш геопортал. Він є відкритим для громади і громада може дивитись, що, де  і  як є у нашому селі.

- Віталій Дяків. Проблема з недоотриманням надходжень до місцевого бюджету від плати за землю тісно пов'язана з браком  інформації про оренду земельних ділянок: хто орендує, де орендує і скільки, на який термін, за яку плату. Ряд місцевих бізнесменів  після проголошення незалежності України приватизували ті землі, що  належали раніше колгоспам, державним підприємствам. Ці землі так і залишились у  руках бізнесменів. І зараз таких земель сотні гектарів. І ми якраз зустрічаємось часто з цією проблемою. Наприклад, приходить підприємець і каже: "Від тої дороги і до тої дороги - це моя земля. Я хочу її приватизувати, хочу сплачувати податки". Здається, з  однієї сторони це благе діло (те, що він хоче узаконити і сплачувати податки), щоб вона просто не простоювала, але з іншої сторони немає доказів, що саме ця земля належала йому. І в нього  у документах так і пишеться, що у нього за підприємством, а  рахувалось, образно кажучи, 100 га землі, а де вони знаходились - чи в одній стороні громади, чи іншій - звичайно, такої інформації у нас немає. І останні 3-4 місяці, може пів року, тягнеться саме така ситуація з одним місцевим підприємцем, який каже, що у нього там є земля, однак документів, про те, що ця земля саме в цьому місці, але не має таких документів принести і депутати, і голова від цього в такому ступорі. Одні кажуть, давайте якісь йому поступки зробимо та хай приватизує земельну ділянку чи бере в оренду і хай сплачує податки, а інші кажуть,  то неправильно, адже ніяких документів поро підтвердження того, що саме там та земельна ділянка була, у нього немає. Ось такі питання у нас гостро у нашій громаді виникають час від часу. У нас є лише публічна кадастрова карта. Там ми можемо побачити приватизовані ділянки, а іншої інформації, наприклад про те, хто володіє тією чи іншою землею у нас немає. І це є джерелом корупційних ризиків. Як і в нашій ОТГ, так, думаю, і у більшості громадах України не проведено інвентаризації землі. Пересічні громадяни не мають доступу до такої інформації. Якщо така інформація буде створена і буде не лише у чиновників, голови і депутатів, якщо до такої інформації матимуть доступ регіональні журналісти, громадські активісти - це було б набагато краще. Це значно б мінімізувало корупційні ризики.

- Чи вплинула реформа децентралізації та запровадження е-врядування на рівень корупції в Україні?

- Сергій Замідра. І перша реформа і друга призводить до того, що  послуги і вирішення питань наближаються до тієї точки, в яких вони мають вирішуватись. Також  зменшується  кількість службовців, які приймають ці питання. Тому однозначно, можна сказати, і децентралізація, і впровадження е-врядування понижують рівень корупціїна державному рівні. В окремих громадах, в окремих регіонах це може бути питанням, яке залежать суто від людей, але в цілому по країні, можна сказати це понижує рівень корупції.

- Віталій Дяків. Реформа децентралізації не вплинула на рівень корупційних злочинів у земельних відносинах. Відкриті реєстри, доступ до публічної інформації, введення онлайн сесій засідань комісій - ці такі важелі, на мою думку, що дає якусь публічність  діям ОМС. Тоді вони починають хвилюватись, що їхні ті чи інші дії можуть бути висвітлені, чи про них можуть дізнатись і так далі. Наприклад, зараз у нашій громаді  корупційного кубла при отриманні земельних ділянок  - чи є то, чи нема, я , на жаль, того не знаю. Але децентралізація не зменшила тих ризиків. Нам зараз дали багато повноважень на місця, але контролю немає, нема контролера. Нема того, хто здійснює контроль тих рішень сільської ради. Комусь дають ділянку, комусь не дають. Особливо, це стосується місцевих жителів - коли хтось отримує земельну ділянку, хтось не отримує. Може, там є якийсь механізм, кажуть. Чому одній людині давати, а іншій не давати земельну ділянку? Тут важливим є людський фактор і ним керуються люди. Люди, приймають те чи інше рішення. Це і депутати звичайно, і члени земельної комісії. Якби ми мали той механізм, який унеможливив або мінімізував людський чинник, людський фактор при наданні земельних ділянок тим чи іншим  категоріям громадян, то ми б мінімізували і корупційний ризик у земельних питаннях.

- Які конкретно заходи потрібно вжити, щоб підвищити ефективність управління земельними ресурсами і знизити корупційні ризики?

- Сергій Замідра.  Чіткий облік ресурсів. Україна завжди страждала через те, що у нас не було чіткого реєстру власників. Це класична стара проблема боротьби  за землю: а хто є власником, де і чому так. Тому в впорядкування власності, це  перше завдання. Потрібні перевірки, якщо є десь конфлікти через накладення земельних ділянок.  Конфлікти треба вирішувати і ці питання треба унормовувати.

- Віталій Дяків. Розвиток е-врядування. Це може бути електронна база, у яку ми б могли увести дані про усі наявні землі, виділені сільською радою, наприклад, для ведення господарства, для житлового будівництва і т.д. В той же час можна було б вносити у цю електронну базу заяви людей про отримання земельних ділянок. Наприклад, є три заяви. Одна заява від звичайного пересічного мешканця нашої громади, друга від мешканця Києва, третя - від багатодітної сім'ї.  І щоб система автоматично розставляла пріоритети. Багатодітна сім'я має в першу чергу отримати земельну ділянку, а не чиновники. Потрібно, щоб система розглядала ті заяви, а не депутати.

- Чи є у вашій ОТГ/громаді проблема з виділенням земель учасникам військового протистояння на Донбасі?

- Сергій Замідра. Так, є така проблема. І вона суттєва. Немішаєве - невелике селище. У нас 490 га в межах населеного пунку і частина з цих земель  є землями освіти і науки, які не можуть  бути розподілені тому проблема.  9 тис жителів. Ми не можемо задовольнити інтереси всіх. Питання АТОвців. Більша частина наших атовців отримала земельні ділянки в межах селища. Сьогодні надавати землі в межах селища можливості немає через відсутність землі, тому була виділена окрема ділянка в межах району для атовців. Якщо хтось  з наших атовців планують будуватись на ній, та громада видає земельну ділянку, а ми фінансуємо його участь в будівництві, в частині проведення освітлення і т.д. Громада готова підтримувати наших атовців в такому форматі. Видачі ОСГ практично немає, тому що таких земель в зараз селищі вкрай бракує.

- Віталій Дяків. З цим проблем у нас нема. Ще з 2014 року, після початку конфлікту на Донбасі, всім учасникам АТО, які звернулись до органів місцевого самоврядування, надано земельні ділянки і під будівництво, і під особисте селянське господарювання. З цим проблем ніяких не було. Є люди, які не отримали, але вони просто не звертались ще з вимогою отримати землю.

            - Щодо проблеми із забрудненням земель (засмічення території, стихійні звалища, скотомогильники, радіаційне забруднення тощо) ...

- Сергій Замідра. Скотомогильників у нас немає - у Немішаєві лише  2 корови, але стихійні звалища у нас є. Розташовані сміттєзвалища зазвичай на комунальних, але окремі проблеми засмічення приватних територій є також. Ми знаходимось біля великої траси і відповідно в окремих точка ця проблема у нас є. Вирішуємо поступово. Зараз поки що ліквідуємо, але розглядаємо варіанти розміщення певних паркових зон саме в тих місцях, де сьогодні є базові звалища. Хочемо квітами перекрити доступ цим "варварам" до забруднення територій.

Віталій Дяків.У нас була проблема зі сміттєзвалищами, але ми її вирішили. Великі сміттєзвалища були на приватних територіях і власники цих територій теж намагалися усунути ці проблеми. Щодо забруднення земель, то у нас постало питання про будівництво на території Давидівської ОТГ сміттєспалювального заводу. Це було у літку 2017 року, але тоді громада виступила проти і такий завод не збудували у нашій громаді, хоча влада місцева планувала його збудувати.  Але не збудували, бо не було підтримки громади, щоб завод розташовувався за 500 м від житлових будинків.

- Сьогодні, повноваження органу місцевого самоврядування як представницького  органу об’єднаної територіальної громади щодо управління землями обмежуються територією населених пунктів. Тобто, ОТГ не розпоряджається землями за межами населених пунктів . Як Ви вирішуєте цю проблему і які проблеми виникають із землями державного значення?

- Сергій Замідра. Все залежить, що то за землі. У нас в країні йде війна і в деяких громадах навіть  військові полігони є бажання забрати під розміщення окремих об'єктів. Я думаю, що треба аналізувати  кожний конкретний випадок. Якщо землі є стратегічними, то вони мають бути державними. Якщо землі не використовуються, функціональності не несуть, або колись давно несли, а зараз в цьому потреби немає, то вже це питання має ставитися на порядок денний.

- Віталій Дяків. Так, Давидівська ОТГ теж не могла розпоряджатись земельними ділянками за межами населених пунктів. Ця проблема теж гостро стояла. Щодо земель державного значення... Це землі Міністерства оборони і різних інституцій, міністерств. І статус тих земель не зрозумілий.  Вони, начебто, є на території ОТГ, але ти не можеш їх раціонально використати, щоб була користь для нашої громади. І ось такий стан невизначеності. Що з  ними робити, ніхто поки що не знає. Там говорять, що ці землі будуть передавати на баланс громад, щоб вони не стояли, щоб можна було знайти використання цим землям. А коли земля просто стоїть і не обробляється, або кимось обробляється, але  ці люди сплачують мізерні податки або взагалі не сплачують, то така ситуація є прикрою.

- Яким чином Ви плануєте розвивати Немішаївську громаду далі?

- По-перше, ми плануємо закінчити і вивести питання з  реєстром територіальної громади. По-друге, ми рухаємось до "Кабінету жителя". У нас розвернуті мережі лораван від двох операторів навіть  і ми рухаємось до поширення датчиків інтернету речей в цій частині. Шукаємо шляхи. Роботи насправді ще дуже багато і потреба в ресурсах є. Ми довго боремося за право бути ОТГ. З тими, хто не хоче, щоб такі громади існували. Ми внесли зміни до перспективного плану, тому громаду уже визнали, визнають, залишилося лише закінчити процес об'єднання.

Смілянець Олександра

164

 

Коментарі


 

Для того щоб написати коментар потрібно авторизуватися. Немаєте аккаунта? Зареєструйтесь зараз